вівторок, 12 березня 2013 р.

Музейне блогерство


Блогерство популярний і простий метод висвітлення інформації. Тим паче, що наш блог не є винятком. Нижче приведений список цікавих і корисних блогів, які ведуть окремі музейні спеціалісти, фрілансери, чи активісти деяких окремих музеїв. Кожен з них по своєму цікавий і корисний, але доступний лише на іноземній мові.
  • Museum 2.0 - сайт присвячений філосoфському підходу запозиченого із сфери Інтернет технологій. Він покликаний поширювати методи, які зроблять музей більш захоплюючим із залученням громади і зробить його більш живим елементом суспільства.
  • Indianapolis Museum of Art Blog - різноманітні теми музейної справи висвітлені в блозі Музею Мистецтв Індіанаполіса. В основному наголос ставиться на мистецькій тематиці.
  • ExhibiTrickіs -  присвячений різноманітним питанням музейної справи від теорії мистецтва до дизайну експозицій. Кожен віднайде щось цікаве для себе.
  • conference.archimuse.com - присвячений технологічним аспектам, які торкаються музейної справи.
  • Museum Planner - дуже цікавий і практичний сайт для тих хто цікавиться музейним дизайном або дизайном експозицій. Автор також подає багато прикладів дизайну вже виготовлених експозицій для генерації нових ідей.
  • Center for the Future of Museums - присвячений філософії та політиці сучасної музейної справи та спробі передбачити її майбутнє. Блог провадиться під егідої Американського Альянсу музеїв і містить публікації багатьох авторів різноманітної спеціалізації. Авторитетне видання розкриває багато нових тем.
  • Biomedicine on Display - блог Музею Медицини Копенгагського університету в Данії. Цікаве представлення важкої, з точки зору музейної справи, теми - медицини.
  • Te Papa's blog - блог команди Новозеландського музею "Те Папа", який ділиться своїм досвідом провадження музейної діяльності і проблем, які виникають при цьому.
  • BEYONDbones - висвітлення дуже широкого кола питань від Х'юстонського музею Природничих наук. Тут можна віднайти інформацію від неформальних методів навчання в музеї до свіжих новин науки.
  • Blog @ the Nelson-Atkins - блог присвячений музейним питанням мистецького напрямку і створений працівниками Музею Мистецтв Нельсона Аткінса в Канзас-сіті.
  • Liverpool Art Blog -  блог присвячений для висвітлення та аналізу мистецьких подій в Ліверпулі та сусідніх територій. Вартий уваги тим хто цікавиться сучасними тенденціями мистецтва.
  • blog.cogapp.com - Блог ведеться приватною компанією, яка займається розвитком музейних сервісів, в основному технологічних. Можна знайти цікаву інформацію про технологічні новинки і тренди в музейній сфері.
  • Brooklyn Museum - Блог Бруклінського музею, який є дуже активним, залучає громаду, розробляє нові методи. Цікаво буде перейняти натхнення і креативність бруклінських музейників.
  • Exhibit Files Blog - величезний ресурс присвячений методам і стандартам дизайну музейних виставок. Обов'язовий до перегляду і перейняття досвіду.
  • The Burke Museum Blog -  найактивніший блог присвячений природничому музейництву, який існує при Музеї Бaркa (Burke Museum) у Сієтлі (штат Вашингтон)
  • Artsology - блог більше присвячений мистецькому питанню, але можна віднайти цікаві музейні аспекти.
  • Museum Collections Up Close : MNHS.ORG - один з небагатьох блогів присвячений історичній темі в музеї. 
  • Mіami Science Museum Learning Blog - цікавий ресурс від Маямського музею науки
  • The Uncataloged Museum - цікавий блог Лінди Норріс, фрілансера, консультанта з музейної справи, яка відома і українському колу музейників, як стипендіат Фулбрайта. Блог про невідомі, але в той же час цікаві музеї. Декілька публікацій присвячено українським музеям.
Набагато гірше виглядає справа блогерства в Україні, де власне треба пошукати блоги на музейну тематику. Власне самі блоги існують, але вони не проповідують ідею блогерства, як такого і розвитку музейної справи. Радше музейні блоги, як наприклад блог Рівненського краєзнавчого музею використовується як стрічка новин. І такі приклади достатньо поширені. Невідомо навіщо було створювати даний розділ і називати його блогом. Але все ж є "перші з могікан", які цілком виправдовують свою назву - блог.   Перший з них називається "Музеї України", де його автор все більше і більше приділяє увагу закордонним музеям. Ми ж заохочуємо розповідати дописувачів даного блогу все ж про українські музеї. Сам же блог покликаний змінити ставлення до музеїв в України за що йому велика шана і повага.
Найбільшим і найінформативнішим є сайт-блог "Музейного простору" - платформа яка покликана об'єднати музейників України і висвітлює найрізноманітніші теми - від політики до музейного дизайну. Дана платформа заснована Українським центром розвитку музейної справи і є змішаною, тому окрім публікацій про музейну справу, а ній поширюється інформація про події в різноманітних музеях, останні новини з Міністерства культури, тощо.  І третій відомий нам блог - це той на якому ви читаєте дану інформацію. Він покликаний змінювати бачення музейної справи і підвищувати професіоналізм музейних працівників.

P.S. Якщо автор публікації пропустив і не приділив уваги деяким українським блогам, що присвячені музейній справі, то прошу не судити строго і поділитись інформацією в коментарях. Музейна справа - наша спільна справа.
Continue reading Музейне блогерство

понеділок, 11 березня 2013 р.

Конференція

Міністерство культури України
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Шановні колеги!
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького з нагоди 100-ліття, відтоді як митрополит Андрей Шептицький урочистим актом проголосив передачу музею в дар українському народові

Міжнародну наукову конференцію
«Збереження і дослідження історико-культурної спадщини у музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності».

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі конференції, яка відбудеться –
25-27 вересня 2013 року.

Основні тематичні напрями роботи конференції:
1. Збереження, комплектування, наукове опрацювання та популяризація музейних збірок.
2. Стан і проблеми дослідження музейних зібрань. (Секція присвячена 100-літтю від дня народження відомої української ученої, музейника, громадського діяча Віри Свєнціцької (1913 – 1991))
3. Специфіка консервації та реставрації музейних пам’яток.
4. Особистості в історії музейної справи.
5. Організація дизайну музейної експозиції.
6. Нові форми науково-освітньої діяльності в музеях на сучасному етапі.

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.
Заявки на участь у Конференції та анотації матеріалів приймаються до 1 березня 2013 року.
Доповіді/повідомлення подаються до 1 квітня 2013 року.

Матеріали просимо надсилати з урахуванням наступних вимог та рекомендацій:
– Обсяг доповіді/повідомлення – до десяти сторінок, формат Microsoft Word, шрифт Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1.5; поля: ліве – 25 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм; 4-5 ілюстрацій в електронному форматі tiff або jpeg; в кінці тексту – посилання на цитовані джерела та літературу (згідно з правилами складання бібліографічного опису), перелік ілюстрацій, список умовних скорочень; посилання у тесті – у квадратних дужках. Джерела та літературу слід розміщувати за абеткою наприкінці тексту.
– Доповідь (українською мовою) слід надсилати в електронному варіанті.
– Заявка на участь повинна містити прізвище, ім’я та по-батькові автора (авторів), вчений ступінь/звання, зазначення місця праці, посади, контактного телефону та e-mail.

Автори несуть відповідальність за достовірність наведених фактів, повноту та системність висвітлення досліджуваних питань, написання власних імен та географічних назв, посилання на джерела та літературу.

Звертаємо Вашу увагу на те, що тему буде включено до Програми конференції лише за умови подання Оргкомітету тексту до зазначеного терміну. Оргкомітет залишає за собою право формувати програму конференції, відбирати матеріали до друку та подавати їх на літературне редагування. В разі недотримання вимог доповідь може бути відхилена. Матеріали пошуковувачів та аспірантів прийматимуться до розгляду лише за наявності рекомендації наукового керівника.

Планується видання збірника матеріалів конференції.

Оплата видатків (дорога, готель, харчування) – коштом організації, яка відряджає. Просимо усіх учасників замовити і придбати зворотні квитки. Бронювання готелів, на прохання учасників конференції, здійснюватиметься – з 28.08 до 31.08. 2013 р.
Запрошення та програма конференції будуть надіслані кожному авторові додатково.

З усіх питань просимо звертатись до:
Оксани Ярославівни Білої
(заступника генерального директора з наукової роботи)
Тел.: (032) 235 61 14;
mob. 067 94 82 022;
e-mail: oxana.bila@gmail.com

Забитівської Ангеліни Андріївни (ученого секретаря)
Тел: (032) 235 88 63
mob. 067 79 22 601;
e-mail: azabytivska@gmail.com .

Ваші матеріали просимо надсилати за адресою:
70008, м.Львів, пр. Свободи, 20.
Fax: 032 235 88 49
Continue reading Конференція

четвер, 7 березня 2013 р.

, , , ,

Список прав відвідувача. Джуді Ренд

Важливі потреби людини з точки зору відвідувача за Judy Brand

Коли ми витрачаємо час сидячи за столом на зборах та зустрічах, тоді легко забути про те, що відвідувачі це живі люди. В наших офісах, ми бачимо власні проблеми та власні потреби. В наших офісах, відвідувачі стають лише безліччю брудних відбитків, користувачами будівлі музею, що зношують килимове покриття, яке постійно вимагає заміни. Як же нам повернутися до того, щоб бачити відвідувачів, як живих людей?
Ось чому я написала цю статтю під назвою "Список прав відвідувача: важливі потреби з точки зору відвідувача".
Philadelphia visitor center
  • Комфорт - задовольнити мої основні потреби
Відвідувачам потрібно швидкий, легкий, очевидний доступ до чистих, безпечних, безперешкодних вбиралень, столів для їжі та пелинальних столів, а також багатьох місць для перепочинку. Їм також потрібний повний доступ до експозиції.
  • Орієнтація - Дозвольте мені легко орієнтуватись і знайти свій шлях
Відвідувачі повинні відчувати власне оточення. Чіткі знаки та добре спланований простір допоможе їм зрозуміти, чого очікувати, куди піти, як туди дістатись і що там є.
  • Доброзичливість/Приналежність - Дозволь мені відчути себе потрібним
Дружній та помічний персонал легко допоможе уникнути проблем. Якщо вони бачать свою представленість у виставках та програмах, а також серед персоналу (волонтери), то відвідувачам легше відчути свою приналежність.  
  • Задоволення - Я хочу розважитись
  • Відвідувачі хочуть провести добре час
Якщо відвідувачі натрапляють на перешкоди ( такі як поламані частини експозиції, діяльність до якої вони не можуть долучитись, лячні підписи), то вони можуть відчути себе розгублено, нудно, спантеличено.
  • Соціалізація - Я прийшов провести час з друзями та сім'єю
Відвідувачі приходять провести час із друзями чи сім'єю (або долучитись до соціуму в цілому). При цьому вони очікують нагоди поговороти, взаємодіяти, поділитись досвідом і виставки можуть становити основу для цього.
  • Повага - Сприймай мене таким, який я є і те що я знаю.
Відвідувачі хочуть бути сприйнятими зі своїм багажем знань та зацікавленостей. Вони не хочуть виставок, підписів чи персоналу, що виокремлюють їх, ставляться зверхньо чи роблять, щоб відвідувачі почувались безпорадним.
  • Комунакація - Дозволь мені зрозуміти, а також виговоритись
Відвідувачам потрібні акуратність, честність та чіткість комунікації від підписів, програм та персоналу. Вони хочуть задавати питання, чути і висловлювати різні точки зору.
  • Навчання - Я хочу навчитись чогось нового
Відвідувачі приходять ( і приводять своїх дітей) "навчитись чогось нового", але вони навчаються в різні способи.  Це дуже важливо знати, як відвідувачі навчаються, оцінити їхні знання та зацікавленості. Контроль над відволікаючими моментами (таких як натовп, шум, перенасичення інформацією) також сильно допомагає.
  • Вибір та контроль - Дозволь мені вибрати, дай мені певний контроль
Відвідувачам потрібна певна автономія: свобода вибору, відчуття певного контролювання, можливість торкатись і підійти якомога ближче. Вони повинні використовувати власні тіла і рухатись вільно по музею.
  • Випробування та впевненість - Дай мені випробовування і я знаю, що впораюсь
Відвідувачі хочуть відчути певні здобутки. Дуже легке завдання стане нудним, а дуже тяжке - клопотом. Надання широкого кола можливостей задовольнить їхній широкий рівень навичок.
  • Ревіталізація - Дозволь мені піти відновленим
Коли відвідувачі зфокусовані, цілком залучені і насолоджуються собою, час завмирає і вони почуваються "відновленими": текуче відчуття того, що виставка надихає.

Переклад: Червоний Євген
Judy Rand The Visitor's Bill of Rights // Reinventing the museum: the evolving conversation on the paradigm shift. 2nd ed. Altamira press pp. 315-316
Continue reading Список прав відвідувача. Джуді Ренд

середу, 6 березня 2013 р.

"Рядочки" як мова інтерпретації


Так склалось, що музеї звикли виставляти свої предмети рівними рядами в рівних колонках з таксономічно-систематичною педантністю. І це цілком зрозуміло. Адже сама система вимагає чіткої систематизації колекції для загального розуміння наявних "скарбів" і можливості легкої навігації по колекції. Така система запозичена з музейної колекції на музейну експозицію та музейну інтерпретацію. Так зручніше самому музею і її працівникам. Але проблема полягає в тому, що музей призначений не для самого себе, він не може існувати сам в собі, а лише для відвідувачів. Саме із цією думкою повинна будуватись виставка. Тому рядочки археологічних нуклеусів чи рядок птахів втрачає будь який зміст окрім представлення різноманітності і популяризації багатства колекції музею. І лише спеціаліст зможе побачити в цих рядах сенс, адже він має попередній інформаційний багаж. А  для більшості відвідувачів така різноманітність так і залишиться містичним феноменом українського музею.
 Відвідувач поставить собі плюс в карму за відвідини музею, але так і не винесе нічого нового для себе, окрім згадки, що в музеї є багато всього. Відвідувачам мають бажання навчитись нового і незвіданого  Адже такі відвідини музею порівняти із вивченням мови, коли до тебе спілкуються іноземною мовою і без попереднього багажу знань мови, скільки б не було намагань щось навчитись, скільки б зусиль не вкладалось - зрозуміти чужу мову так і не вдасться. Саме музейники мають почати говорити доступною для відвідувача мовою, яка таємнича, невідома, але в той же час зрозуміла і захоплююча. Саме це дасть змогу створити діалог між музеєм і громадою та започаткувати відносини, що базуються на довірі та повазі, взаємозацікавленні та захопленні.
Continue reading "Рядочки" як мова інтерпретації