Ми зачасту ігноруємо важливість освітлення в музеях. А воно відіграє ключову роль, як у сприйняті екпозиції, так і у збережнні експонатів. Бліки, мерехтіння люмінісцентних ламп, світло, що падає в очі відвідувача - це лише невеликий перелік незручностей, які б було варто виправити. До них додається питання збереження експонатів та руйнівна енергія світла та ультрафіолету. Спробуємо розглянути стандарти освітлення, прийняті у світовій музейній спільноті. Автор розуміє, що досягнути цих стандартів дуже важко в українському середовищі, але про них варто знати і при можливості наближатись до них.
Рівні чутливості стосовно до освітлення діляться на три групи відповідно до типів матеріалів.
1. Високочутливі матеріали - текстиль та папір
2. Слабочутливі - деревина, полімерні матеріали
3. Не чутливі - мінеральна скульптура, скло, метал, кераміка
Це варто враховувувати, тим хто працює із артефактами, особливо чутливими до світла. Геть не прийнятно експонувати одяг, тканини, папір, акварелі біля вікна. А вікна повинні мати захист від ультрафіолету та надмірного світла. Сучасні галереї уже немають доступу природнього світла і користуються штучним, таким, якого можна контролювати.
Окрім світлової чутливості у виставкових залах існує проблема якості світла відносно передачі оригінальності та правдоподібності об'єктів. Загально відомо, що якістю світла вимірюється наближеності до сонячного спектру і вимірюється CRI (Color Rendering Index) від 1 до 100. У галогенних лампах, які широко застосовуються у виставковій справі він є найвищим серед усіх доступних ламп, саме тому їх і рекомендують викорисовувати для освітлення. Але вони мають ряд мінусів, а саме: не є довговічними і швидко перегорають. Незважаючи на відносно низьку ціну, доволі часті заміни призводить до значних втрат коштів. Найголовнішим фактором, звичайно, є споживання електроенергії, яка в галогенних лампах є значною. В галереях та музеях це є найбільшим споживачем електроенергії. А нагрівання таких ламп зумовлює незручність у користуванні, обмеженість щодо мість встановлення, а інфрачервоне випромінювання може зашкодити екпонатам, якщо встановлення такого освітлення здійснено близько до екпонатів. Галогенні лампи мають також невеликий вміст ультрафіолетового вимпромінювання у своєму спектрі, і якщо вони не мають захисту, то також можуть шкодити експонатам, особливо текстилю та стародрукам. Також галогенні лампи випромінюють багато інфрачервоного світла, яке є шкідливим при близьким до еспонатів відстанях.
Всього цього позбавлені світлодіодні лампи. Вони не нагріваються так сильно, як галогенні, вони майже не містять в своєму спектрі ультрафіолет. Але найголовнішим фактором є економія електроенергії при їх використанні, адже спожвають електроенергії в десять разів менші, аніж металогалогенні при тій самій потужності світлового потоку. "Каменем спотикання" щодо вибору діодних ламп є якість світлового потоку і можливість фокусованого світла. Із самого початку винайдення світлодіодів, їхній кольоровий індекс був занадто низьким (CRI 60-80), що зумовлювало викривлення кольорів екпонатів, неприємного освітлення для ока, тощо. На сьогодні якість значно покращилась і якісні світлодіодні лампи із високим CRI (90-95) стали доступними для широкого кола. Існують світлові діодні лампи із ще вищим індексом (CRI 97-98), але це вже не помітно для людського ока і їх варто використовувати лище в галереях де необхідна чітка кольоропередача зображення живопису.
Другим фактором "недосконалості" LED було сфокусованість світла. Із самого початку всі LED лампи виготовлялись із багатьох дрібних окремих діодів, що давали дуже розсіяне світло, яке не можливо було сфокусуввати в одній точці. На сьогодні ця проблема вирішена за допомогою встановлення одного потужного діода, який є єдиним джерелом світла і фокусуючої лінзи, що направляє світловий потік у потрібному напрямку.
У виставковому просторі в Центрі міської історії використали лампи із кольоровим індексом CRI (Ra) - 90 лампи потужністю 6 Ватт і замінили галогенні лампи потужністю 50-70Вт. Різніцю в кольорі не помітно, колір мягкий приємний для ока. Головним сюпризом було розсіювання світла. Назагал воно стало кращим і більш рівноміним. Галогенні лампи через нерівний світловідбивач створювали завихрення у світловому потоці, а діодна лампа завдяки фокусуючій лінзі дає рівномірне розсіяння свіла. Лише у центрі можна помітити злегка затемнену зону, яка помітна лише на монотонному світлому фоні. Кут різсіяння лампи становить 36 градусів, що є добрим показником, адже у більшості він становить 86-120 градусів. Потужність світлового потоку лампи 361 люменів, що становить 60 Lm/W.
Спробуємо наочно поглянути як це виглядає в реальності. Фото зроблені на виставці фотографій "Завтра буде краще" в Центрі міської історії.
Приклад того, як виглядала та сама виставка із традиційним освітленням Галогенними лампами 50-75 W.
Наступні зоображення відображають вже ту саму виставку із аналогічними параметрами зйомки, де використане діодне освітлення.
Порівнюючи дані витрат електроенергії, можна говорити про економію місячних енерговитрат приблизно на 80-100 кВт. Нажаль, не можна точніше сказати на скільки меншим стало споживання електроенергії, адже немає окремого виділеного лічильника на виставкову площу.
Фотографування здійснювалось камерою Sony A6300. Думайте та вирішуйте самі, яке освітлення для вас краще і чи бути "зеленими" та економними для вас є не пустими словами.
Більше на цю те тему:
- http://shelburnemuseum.blogspot.com/2011/11/looking-into-light.html
- http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2011/08/Jordan_Schnitzer_Museum_Gateway_report_final.pdf
- http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2011/08/Getty-Gateway-Demo-Assessment-of-LED-Retrofit-Lamps.pdf
- http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2012/03/C2C-LED-lighting-webinar-Shelburne.pdf
- http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2011/08/SPD-for-MR16-LED.pdf
