четвер, 27 грудня 2012 р.

, ,

10 рекомедацій Міккі від Мартіна Склара




American Indian museum. Washington DC. Фото автора
  • Знайте свою аудиторію. Не розповідайте нудні речі, говоріть з ними або ви їх втратите думаючи, що вони знають те що знаєте ви.
  • Поставте себе на місце відвідувача - Переконуйтесь якомога частіше, що дизайнер, співробітники та адміністрація розуміють середовище, так само як відвідувачі.
  • Організуйте потік людей і їхніх ідей - Використовуйте техніку розповіді історій, розповідайте історії, а не лекції, створюйте виставку з чіткою логікою
  • Використовуйте морквочку - Ведіть відвідувачів з однієї частини до іншої, створюючи візуальні принади і давайте "винагороди" за цю подорож
  • Говоріть з використанням візуалізації - Зробіть якісне використання невербальних методів комунікації - колір, форма, текстура, тощо.
  • Уникайте перевантаження - Уникайте бажання сказати якомога більше, показати дуже багато об'єктів. Не силуйте людей ковтнути більше, ніж вони можуть перетравити. Спробуйте краще стимулювати їх до більшого і надати їм в цьому допомогу.
  • Розкажіть історію за один раз - Якщо ж ви маєте багато інформації, то поділіть її на окремі, логічно впорядковані історії. Люди здатні краще сприймати інформацію, якщо шлях до наступного поняття є чітким і логічним.
  • Уникайте суперечностей - Чітка іституційна позиція допоможе вам намалювати межі ідентичності. Публіка повинна знати хто ви і яка різниця між вами та іншими установами [чи виставками прим. авт.]
  • Для кожної  діяльності дайте відвідувачам тисячі розваг. Дайте їм можливість вибору насолоджуватись самими собою,  що дозволить їм збагачувати досвід особисто. Зробіть середовище насиченим і яке апелює до всіх відчуттів. 
  • Тримайте все на висоті  -  Ніколи недооцінюйте важливість чистоти і рутинних завдань. Люди очікують отримати хороше видовище кожного разу і скоріше зауважать поламані і брудні речі
Цитовано: Martin Sklar, Walt Disney Imagineering, Education vs. Entertainment: Competing for
audiences, AAM Annual meeting, 1987 Copyright Walt Disney Company.
за джерелом McLean, Kathleen. Planning for People in Museum Exhibitions. Washington, DC.
Association of Science and Technology Centers. 1993
Переклад здійснено Червоним Євгеном
Continue reading 10 рекомедацій Міккі від Мартіна Склара

вівторок, 25 грудня 2012 р.

Про "нову музеологію"


Деякі музеї вже прийняли, а більшість лише починають приймати концепцію “нової музеології”. Перед ними стоїть ряд випробувань, що повязані з цією трансформацією. Якщо в минулому основними завданнями стояли висока спеціалізація, централізація роботи, виконання короткотермінових завдань, інституційна незалежність, то сучасні музеї намагаються вирішувати свої завдання шляхом формування нових поглядів, переосмисленням старих знаннь і поглядів, при яких формуються абсолютно нові і незвідані грані відображення реалій. Енциклопедичні знання знову набирають ваги в музейному середовищі, але вже у новій формі. Куратори намагаються створити новий продукт шляхом поєднання фактів і  розуміння їх причинно-наслідкових звязків на основі нових наукових досліджень та етично-моральних стандартів, щоб відійти від форми представлення відокремлених енциклопедичних фактів. Єдино можливим шляхом такого розвитку є різнобічна кооперація з найширшим колом людей та організацій. Ця тенденція проявляється у всіх сферах практичної музеології - від створення виставок,  визначення місії музею, прийняття різноманітних рішень, внутрішньої та зовнішньої діяльності музею. Всі ці тенденції можна спостерігати на різних етапах розвитку у кожному музеї. При цьому виникають нові стандарти музейної роботи, які повязані не тільки зі зміною основної концепції музейної діяльності, але й змінами в оточуючому світі. Першочерговими принципами діяльності стають етичні норми, ощадне використання ресурсів та енергії, ресайклінг, тощо. Згідно цього музеї повинні виступати взірцем і подавати приклад “стабільного розвитку” для громади і її окремих членів. Вони виконують роль наочного прикладу роботи концепції “нової музеології” і демонструють способи її осмислення та реалізації . Трансформацію музею за концепцією “нової музеології”  вимагають час і суспільство, тому рано чи пізно всі музеї повинні перейти до неї або просто зникнути з культурної карти міста, країни чи світу.
Continue reading Про "нову музеологію"

неділю, 20 травня 2012 р.

Музейний сервіс

Про приємності і не дуже


В п'ятницю 18 травня ми вирішили відсвяткувати Всесвітній день музеїв і відвідати прекрасну виставку, яка приїхла до Львова.  Мусимо зауважити,що напередодні організаторами було покладено багато сил і фінансових затрат для хорошої промоції виставки "Нормандія" - художників світової величини Ренуара, Моне, Бодена та інших. Про це вже написано і ми не будемо зупинятись на цьому. Детальніше можна почитати тут:
http://gazeta.ua/articles/culture-photo/_u-lviv-privezli-mone-i-renuara/436559
http://afishalviv.net/video/ua/originali-mone-renuara-kurbe-vpershe-u-lvovi/
http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?u_lvovi_pokazhut_normandiyu_v_zhivopisi_mone_ta_renuara&objectId=1254797

Отже, на день музеїв ми не змогли потрапити на прекрасну виставку, адже у Національний музей ім. А.Шептицького прийшло дуже багато людей і нас чекала перспектива, щонайменше, півгодинного очікування в черзі. Цей факт приємно потішив, адже люди проявляють зацікавленість культриними подіями і хочуть подивитись на щось нове для себе, але відоме у всьому світі. Цим ще раз підтверджується важливість дня музеїв перш за все для самих музеїв.
Саме в цей день варто було б  відпрацьовувати всі практики і методи прикладного музейництва.
Було прийнято рішення прийти на наступний день та в  більш спокійній атмосфері насолодитись творами відомих митців.
На вході нас зустрів охоронець, який стверджував, що музей вже закривається і він не може впустити нас всередину, хоча до офіційного закриття каси було ще 4 хв. В результаті недовгих вмовлянь, нас пропустили і дозволили попрохати у касира квитки.
Далі каси. Там сиділа грізна пані, яка заявила "Що не могли пізніше прийти?". Тобто приходячи і приносячи свої кошти відвідувачі ще й зообов'язані музею подяку за те ,що їх пустили і зробили цим велику ласку.
Нажаль музейний сервіс бажає кращого. Ми навіть не розуміємо чому так складається? Чи то вік доглядачів та касирів такий, що всі знання принесені із минулого, чи власне це проблема керівництва, яке не вирішує даних проблем і не хоче їх навіть бачити? Тобто проблема пущена на самотік і сама собою не вирішиться.
Далі було те саме. У залі доглядачі виставки з нетерпінням чекали коли вже всі підуть. Були дуже знервовані і хамовито наказували сховати телефон, щоб ніхто не зміг сфотографувати котрусь картину.  І замість " Вибачте, але в нас заборонено фотографувати" (зауважте що навіть частку "не" використовувати не слід у проханні, адже за словами психологів це викликає негативні емоції), доглядачі дозволяли собі "Сховайте телефон!!!" в наказовому тоні, що є зовсім неприпустимо. Хоча після цього всього спокійно "кучкувались" в одній кімнаті і розводили теревені, а в інших кімнатах люди спокійно могли робити все, що завгодно.
А тепер про глобальне. Як можна вимагати від людей України культури і поваги один до одного, якщо навіть у висококультурному місці, яким апріорі, є кожен музей, до них так ставляться.
Музейники завжди повинні памятати, що відвідувач  - це звичайний громадянин, якого треба залучати до культури, заангажовувати, а не насаджати і не кидати її, як кістку собаці. І кожна проблема, яка виникає в музеї -  це проблема не відвідувача, а проблема працівника(-ів) музею і вона має сто варінтів вирішення. Тому не варто звинувачувати відвідувачів в безкультурності і нахабстві, а варто праналізувати власні помилки і виправити їх.
Шановні адміністрації музеїв - зверніть на це увагу!! Ваші працівники - це лице музею для відвідувачів і саме вони найбільше взаємодіють з ними. Якщо хочете, щоб до Вас приходили відпочити із задоволенням, навчіть ваших працівників приносити задоволення відвідувачам від представлення культури в чистому вигляді.
Все ж приємно, що такі виставки до нас їдуть  і дякуємо  організаторам за неї.  Приємного музеювання.
P.S. Ми жодним чином не хочемо образити чи дискредетувати певних осіб чи установу.  Наша мета вказати на проблему і виправити її, адже вона є загальнонаціональною і не стосується окремих осіб чи окремих уставнов.

ВІЗІЯ 2
Перш за все маю зазначити, що виставка «Нормандія у живописі», відкрита для відвідувачів з 17.02.2012 є неабиякою подією у культурному житті нашого міста. Адже більшість з нас могли лише чути про полотна французьких майстрів , а тепер у кожного пересічного львів’янина та гостей міста є можливість побачити пейзажі Франції XIX ст. очима її талановитих синів. 
Хоча найвідомішими, для українського відвідувача, авторами виставлених полотен є Моне та Ренуар, поціновувачів їх творів, я змушена розчарувати тим фактом, що майстерність цих двох художників Ви зможете оцінити лише за двома картинами.
Окрім того, раджу не затягувати час відвідин музею пізніше 5 години, бо персонал може запросто відмовити вам у вході на виставку, мотивуючи таке рішення припиненням продажу квитків о 5.20. 
Актуальним є рішення про заборону відео та фотозйомки, але неуважність персоналу, обслуговуючого виставку, при великому бажанні, однозначно дасть вам таку можливість. 
Певні незручності у спогляданні картин створює нерівномірне освітлення полотен, але можна цей мінус списати на недостатні кошти, що виділяються державою на утримання та проведення виставок у наших музеях.
Судячи із кількості відвідувачів у міжнародний день музеїв, рекламна компанія «Нормандії» пройшла успішно. Щоб потрапити у виставковий зал у черзі потрібно було простояти не менше півгодини. Добре було б, якщо б такі черги зберігались і у будні. Для відвідання Лувру,наприклад, туристи займають чергу ще за кілька годин до його відкриття. Але, на превеликий жаль, на хорошій рекламі та черзі перед входом на виставку вся схожість із західними музеями закінчується. Боротьба за відвідувача припиняється на цьому етапі, а далі панує хаос. Працівники всім своїм виглядом показують велике бажання випровадити останніх відвідувачів з виставки, не соромляться робити грубі зауваження щодо Вашої поведінки і водночас залишають окремі зали без нагляду, збираючись у невеликі групи, мабуть, для обговорення більш важливих речей, аніж виконання своїх прямих обов’язків.
Попри все, огляд виставки принесе естетичне задоволення кожній людині, котра вважає себе поціновувачем «прекрасного» чи захоче наблизитись до нього. Гарного настрою і не бійтесь відкривати для себе мистецтво.
Continue reading Музейний сервіс

середу, 14 березня 2012 р.

Конференція «Музейний предмет: атрибуція,

 систематизація, евристичні можливості»

Міністерство культури України
Управління культури Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І.Яворницького
Інформаційний лист
Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І.Яворницького в травні 2012 р., до 80-річчя Дніпропетровської області і Міжнародного дня музеїв, проводить регіональну наукову конференцію з проблем музеєзнавства «Музейний предмет: атрибуція, систематизація, евристичні можливості», за такими напрямами дослідження:
  • виявлення предметів музейного значення;
  • форми та методи збирання і комплектування колекцій в музеях;
  • проблеми атрибуції музейних предметів;
  • каталогізація музейних колекцій;
  • використання комп’ютерних технологій у систематизації і публікації музейних колекцій;
  • проблеми публікації різних видів археологічних, історико-культурних джерел;
  • різновиди музейних наукових публікацій;
  • евристичні можливості музейних зібрань щодо висвітлення краєзнавчої проблематики, персонологічних досліджень тощо.
Для участі у конференції просимо до 1 травня 2012 р. надіслати заявки та тексти доповідей (повідомлень) електронною поштою та 1 примірник роздрукований. Обсяг тексту 6-10 сторінок, набраного в редакторіWord у вигляді комп’ютерного файлу формату doc. Відомості про автора обов’язково.
За підсумками конференції планується видання збірника наукових праць музею – Вип. 12. На початку статті подаються УДК, ініціали та прізвище, назва музею (курсив), назва статті (великими літерами), анотація і ключові слова (укр., рос., анг. мовами). Посилання на джерела та літературу робити в тексті у квадратних дужках: [1, с.(або арк.) 15], відповідно до списку використаних джерел та літератури, що формується за абеткою як бібліографічні посилання наприкінці тексту. Шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: усі по 2 см.
Матеріали надсилати за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр.. К.Маркса, 18, Історичний музей, наукова частина, Бекетовій В.М., e-mail: museum@ua.fm, beketova@museum.dp.ua, телефон – 0562-46-05-12.
Continue reading