Музейний сервіс

Про приємності і не дуже

В п'ятницю 18 травня ми вирішили відсвяткувати Всесвітній день музеїв і відвідати прекрасну виставку, яка приїхла до Львова.  Мусимо зауважити,що напередодні організаторами було покладено багато сил і фінансових затрат для хорошої промоції виставки "Нормандія" - художників світової величини Ренуара, Моне, Бодена та інших. Про це вже написано і ми не будемо зупинятись на цьому. Детальніше можна почитати тут:
http://gazeta.ua/articles/culture-photo/_u-lviv-privezli-mone-i-renuara/436559
http://afishalviv.net/video/ua/originali-mone-renuara-kurbe-vpershe-u-lvovi/
http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?u_lvovi_pokazhut_normandiyu_v_zhivopisi_mone_ta_renuara&objectId=1254797

Отже, на день музеїв ми не змогли потрапити на прекрасну виставку, адже у Національний музей ім. А.Шептицького прийшло дуже багато людей і нас чекала перспектива, щонайменше, півгодинного очікування в черзі. Цей факт приємно потішив, адже люди проявляють зацікавленість культриними подіями і хочуть подивитись на щось нове для себе, але відоме у всьому світі. Цим ще раз підтверджується важливість дня музеїв перш за все для самих музеїв.
Саме в цей день варто було б  відпрацьовувати всі практики і методи прикладного музейництва.
Було прийнято рішення прийти на наступний день та в  більш спокійній атмосфері насолодитись творами відомих митців.
На вході нас зустрів охоронець, який стверджував, що музей вже закривається і він не може впустити нас всередину, хоча до офіційного закриття каси було ще 4 хв. В результаті недовгих вмовлянь, нас пропустили і дозволили попрохати у касира квитки.
Далі каси. Там сиділа грізна пані, яка заявила "Що не могли пізніше прийти?". Тобто приходячи і приносячи свої кошти відвідувачі ще й зообов'язані музею подяку за те ,що їх пустили і зробили цим велику ласку.
Нажаль музейний сервіс бажає кращого. Ми навіть не розуміємо чому так складається? Чи то вік доглядачів та касирів такий, що всі знання принесені із минулого, чи власне це проблема керівництва, яке не вирішує даних проблем і не хоче їх навіть бачити? Тобто проблема пущена на самотік і сама собою не вирішиться.

Далі було те саме. У залі доглядачі виставки з нетерпінням чекали коли вже всі підуть. Були дуже знервовані і хамовито наказували сховати телефон, щоб ніхто не зміг сфотографувати котрусь картину.  І замість " Вибачте, але в нас заборонено фотографувати" (зауважте що навіть частку "не" використовувати не слід у проханні, адже за словами психологів це викликає негативні емоції), доглядачі дозволяли собі "Сховайте телефон!!!" в наказовому тоні, що є зовсім неприпустимо. Хоча після цього всього спокійно "кучкувались" в одній кімнаті і розводили теревені, а в інших кімнатах люди спокійно могли робити все, що завгодно.
А тепер про глобальне. Як можна вимагати від людей України культури і поваги один до одного, якщо навіть у висококультурному місці, яким апріорі, є кожен музей, до них так ставляться.

Музейники завжди повинні памятати, що відвідувач  - це звичайний громадянин, якого треба залучати до культури, заангажовувати, а не насаджати і не кидати її, як кістку собаці. І кожна проблема, яка виникає в музеї -  це проблема не відвідувача, а проблема працівника(-ів) музею і вона має сто варінтів вирішення. Тому не варто звинувачувати відвідувачів в безкультурності і нахабстві, а варто праналізувати власні помилки і виправити їх.
Шановні адміністрації музеїв - зверніть на це увагу!! Ваші працівники - це лице музею для відвідувачів і саме вони найбільше взаємодіють з ними. Якщо хочете, щоб до Вас приходили відпочити із задоволенням, навчіть ваших працівників приносити задоволення відвідувачам від представлення культури в чистому вигляді.
Все ж приємно, що такі виставки до нас їдуть  і дякуємо  організаторам за неї.  Приємного музеювання.
P.S. Ми жодним чином не хочемо образити чи дискредетувати певних осіб чи установу.  Наша мета вказати на проблему і виправити її, адже вона є загальнонаціональною і не стосується окремих осіб чи окремих уставнов.

ВІЗІЯ 2
Перш за все маю зазначити, що виставка «Нормандія у живописі», відкрита для відвідувачів з 17.02.2012 є неабиякою подією у культурному житті нашого міста. Адже більшість з нас могли лише чути про полотна французьких майстрів , а тепер у кожного пересічного львів’янина та гостей міста є можливість побачити пейзажі Франції XIX ст. очима її талановитих синів. 
Хоча найвідомішими, для українського відвідувача, авторами виставлених полотен є Моне та Ренуар, поціновувачів їх творів, я змушена розчарувати тим фактом, що майстерність цих двох художників Ви зможете оцінити лише за двома картинами.
Окрім того, раджу не затягувати час відвідин музею пізніше 5 години, бо персонал може запросто відмовити вам у вході на виставку, мотивуючи таке рішення припиненням продажу квитків о 5.20. 
Актуальним є рішення про заборону відео та фотозйомки, але неуважність персоналу, обслуговуючого виставку, при великому бажанні, однозначно дасть вам таку можливість. 
Певні незручності у спогляданні картин створює нерівномірне освітлення полотен, але можна цей мінус списати на недостатні кошти, що виділяються державою на утримання та проведення виставок у наших музеях.
Судячи із кількості відвідувачів у міжнародний день музеїв, рекламна компанія «Нормандії» пройшла успішно. Щоб потрапити у виставковий зал у черзі потрібно було простояти не менше півгодини. Добре було б, якщо б такі черги зберігались і у будні. Для відвідання Лувру,наприклад, туристи займають чергу ще за кілька годин до його відкриття. Але, на превеликий жаль, на хорошій рекламі та черзі перед входом на виставку вся схожість із західними музеями закінчується. Боротьба за відвідувача припиняється на цьому етапі, а далі панує хаос. Працівники всім своїм виглядом показують велике бажання випровадити останніх відвідувачів з виставки, не соромляться робити грубі зауваження щодо Вашої поведінки і водночас залишають окремі зали без нагляду, збираючись у невеликі групи, мабуть, для обговорення більш важливих речей, аніж виконання своїх прямих обов’язків.
Попри все, огляд виставки принесе естетичне задоволення кожній людині, котра вважає себе поціновувачем «прекрасного» чи захоче наблизитись до нього. Гарного настрою і не бійтесь відкривати для себе мистецтво.