Про "нову музеологію"

Деякі музеї вже прийняли, а більшість лише починають приймати концепцію “нової музеології”. Перед ними стоїть ряд випробувань, що повязані з цією трансформацією. Якщо в минулому основними завданнями стояли висока спеціалізація, централізація роботи, виконання короткотермінових завдань, інституційна незалежність, то сучасні музеї намагаються вирішувати свої завдання шляхом формування нових поглядів, переосмисленням старих знаннь і поглядів, при яких формуються абсолютно нові і незвідані грані відображення реалій. Енциклопедичні знання знову набирають ваги в музейному середовищі, але вже у новій формі. Куратори намагаються створити новий продукт шляхом поєднання фактів і  розуміння їх причинно-наслідкових звязків на основі нових наукових досліджень та етично-моральних стандартів, щоб відійти від форми представлення відокремлених енциклопедичних фактів. Єдино можливим шляхом такого розвитку є різнобічна кооперація з найширшим колом людей та організацій. Ця тенденція проявляється у всіх сферах практичної музеології - від створення виставок,  визначення місії музею, прийняття різноманітних рішень, внутрішньої та зовнішньої діяльності музею. Всі ці тенденції можна спостерігати на різних етапах розвитку у кожному музеї. При цьому виникають нові стандарти музейної роботи, які повязані не тільки зі зміною основної концепції музейної діяльності, але й змінами в оточуючому світі. Першочерговими принципами діяльності стають етичні норми, ощадне використання ресурсів та енергії, ресайклінг, тощо. Згідно цього музеї повинні виступати взірцем і подавати приклад “стабільного розвитку” для громади і її окремих членів. Вони виконують роль наочного прикладу роботи концепції “нової музеології” і демонструють способи її осмислення та реалізації . Трансформацію музею за концепцією “нової музеології”  вимагають час і суспільство, тому рано чи пізно всі музеї повинні перейти до неї або просто зникнути з культурної карти міста, країни чи світу.