Вже понад півтора століття в столиці Сполучених Штатів Америки працює Смітсонівська інституція, яка об’єднує 19 музеїв (відкриття ще одного заплановано на 2015) та 9 наукових центрів, а також Вашингтонський зоопарк та ботанічний сад.
Цей музейно-дослідницький комплекс вражає не лише розмірами своїх будівель і колекцій, але й дослідженнями, які тут проводяться.
Сюди входять найбільш відомі музеї країни, такі як Музей американської історії (American History Museum), Музей авіації та дослідження космосу (Air and Space Museum), Музей американських індійців (American Indian Museum), Природничий музей (Museum of Natural History) та ін.
Однією з особливостей Смітсонівської інституції є нещодавно збудований Центр музейної підтримки (Museum Support Center), де здійснюються дослідження з технік та методів зберігання колекції всіх підпорядкованих музеїв, проводять фізико-хімічний аналіз елементів колекцій та їх руйнівних агентів, спостерігають за процесом збереження всіх типів матеріалів.
Складність організації Смітсонівського музейно-дослідницького комплексу важко повністю уявити і описати, тому мова сьогодні йтиме про інше.
Уявіть собі звичайний суботній день. Ви манірно прогулюєтесь по центральній алеї міста, і проходячи повз велику будівлю, бачите чималу чергу. І не просто чергу, а чергу в музей. І одразу виникає питання: чи можливо таке?
Так, можливо. Бо йдеться про найбільш популярний музей Смітсонівського комплексу - Природничий музей, кількість відвідувачів котрого щороку перевищує 35 мільйонів. І черги тут не в новину.
Природа та її таємниці завжди захоплювали й хвилювали людей і продовжують викликати живий інтерес досі, тому відвідувачі готові вистояти тут довжелезну чергу. Музей може похвалитись найбільшою колекцію експонатів в світі - це понад 126 мільйонів екземплярів.
Понад 1000 працівників та близько 1000 волонтерів працюють як з колекціями (формування, зберігання та дослідження), так і проводять лекції для студентів університетів, екскурсії для відвідувачів. Музей пропонує найрізноманітніші навчальні програми для осіб різного віку, інтернські та волонтерські програми, що дозволяють підвищити кваліфікацію та долучитись до корисної для суспільства справи.
Тут можна знайти все, що має бути в сучасному музеї: сучасні виставки на різноманітну тематику, з використанням інтерактивних технологій та сучасного технічного забезпечення, сувенірний магазин, кафе, кінотеатр.
 |
| Якість роботи і популярність музею говорить сама за себе і прямопропорційна кількості відвідувачів |
Однією з найбільш атракцій є нічний
візит в музей зі спальними мішками та подушками, де можна відчути себе одним з героїв відомого фільму "Ніч в музеї". На сьогодні наявність всіх вище перелічених складових вважається ознакою доброго тону в музейній практиці. Та справжньою гордістю Смітсонівського Природничого музею є доступні для кожного виставки. Фінансова підтримка держави та приватних донорів дозволила зробити відвідини музею безкоштовними.
Тематика самих виставок різноманітна. Від
динозаврів до висвітлення проблем світового океану,
від методів наукових досліджень до еволюції людини.
В залі з динозаврами можна побачити таких гігантів, як диплодока та кровожерливого тиранозавра, травоїдного трицератопса та гігантського птеродактиля. Рідкісні екземпляри зібрані зі всіх куточків планети і змушують затамувати подих.
Поряд із скелетами в залі розташована показова майстерня палеонтолога, де відвідувачі можуть спостерігати спеціаліста за роботою, котрий вивчає найдрібніші деталі скелету динозаврів під мікроскопом, робить копії кісток тощо. Все це є надзвичайно цікавим, як для молодої так і дорослої публіки і призначено популяризувати наукові дослідження серед відвідувачів.
 |
| Відкрита палеонтологічна лабораторія: захоплююча атракція і місце праці водночас |
Це вигідні інвестиції в науку держави, з огляду на те, що один із молодих відвідувачів в майбутньому саме завдяки музею вирішить стати палеонтологом.
Поряд із динозаврами, розташована виставка присвячена двом третім площі нашої планети -
океанам, де над відвідувачами підвішений.... кит. Так цілий кит, а під ним можна побачити гігантського кальмара, рибу-релікта - латимерію та ще багато інших морських створінь. Поряд із муляжами і законсервованими об’єктами в залі океану можна побачити його найбільш живописний елемент – кораловий риф.
Великий акваріум із живими коралами і рибами вражає своєю кольоровою гамою і є найпопулярнішим місцем відвідувачів цієї виставки. Оскільки це музей про природу, тому найкраще представити природу можна в живому вигляді і для цього створено живий куток із комахами, де можна спостерігати багато цікавих комах та в розрізі можна побачити життя у вулику.
Поряд із виставкою тропічних комах, розташувався "великий кокон" - оранжерея з … живими метеликами. Протягом цілого року в музеї можна потрапити в тропічний клімат і спостерігати за метеликами, які порхають над відвідувачами, шукаючи нектар в оранжереї серед численних квітів.
Цікаво, що в музей ми потрапляємо ще задовго до самої будівлі. Головною виставкою природничого музею є сама природа і музей використав цей факт. На території довкола музею створений
сад метеликів, які тішать своєю присутністю ціле літо. Сад птахів із годівницями, та стаціонарні визначники птахів тут доповнюють виставки всередині приміщення.
 |
| Примузейна територія доповнює сам музей і виконує просвітницьку функцію |
Поряд із тваринами, всі рослини, які висаджені на цій території мають свій підпис і навіть звичайні перехожі можуть дізнатись щось нове і чомусь навчитись, ще не потрапивши в музей.
Це те, що стосується видимої складової музею, того, що відвідувач може побачити, до чого може доторкнутись. Але з виставкою, як із великим концертним дійством. Ми бачимо лише світло прожекторів, рухи артистів, музику та свято на сцені. Все це є результатом роботи великої кількості людей та техніки. Так і тут, за зачиненими дверима музею в обладнаних за останнім словом науки та техніки лабораторіях проводяться біологічні, геологічні та екологічні дослідження.
Музей також популяризує свою місію, як
наукової установи.
За попереднім узгодженням, тут проводяться екскурсії "за лаштунки" музею, де можна ознайомитись із фондосховищами та їх вмістом - колекціями. Колекції тут і справді вражають. На сьогодні Смітсонівська інституція визначила для себе пріоритет оцифровування колекції, відповідно до якого проводяться постійні роботи.
Працівники музею вважають, що навіть найдрібніші деталі є важливими і їх необхідно зберегти. Тому окрім самих експонатів, оцифруванню піддаються і старі мапи, і польові щоденники науковців та інша документація, що наукової діяльності. Усі оцифровані колекції є доступні в онлайн режимі і кожен - від спеціаліста-біолога до зацікавленого глядача і може ознайомитись із ними.
До зберігання колекції ставляться дуже відповідально. Тут проводиться постійний моніторинг стану колекції і виявлення пошкоджень, що зумовлені невідповідною вологістю та температурою, шкідниками чи іншими пошкоджуючими агентами. За всім багатством стежить головний консерватор - Catherine Hawks із групою волонтерів. Її робота виявити невідповідності із сучасними методами зберіганням колекції. Колекція тут завжди була і є на першому плані і розглядається із перспективою її використання у далекому майбутньому.
 |
| Одна із виставок Смітсонівського природничого музею присвячена океанам |
Розповісти про все побачене, а тим більше передати емоції не можливо через написану статтю. Варто побажати українським музеям провадити політику орієнтовану на власне відвідувача, на потреби котрого й орієнтувати свою роботу.
В Україні відомі лише два великі природничі музеї - Національний Науково-Природничий музей у Києві та Державний природознавчий музей у Львові.
Поряд з ними є багато регіональних та університетських музеїв, які не можуть створити історично значимий прецедент у ведені музейної справи через відсутність фінансування і відповідного персоналу. Лише два найбільших природничих музеї можуть лідирувати в галузі природничої музеології.
Як показує досвід сусідніх країн, проблема застосування сучасних методів ведення музейної справи полягає не лише в наявності чи відсутності фінансової підтримки зі сторони держави. Тут перш за все постає питання зміни філософії самого музею і його трансформації від суто академічної установи для "обраних" у відкритий соціально-навчальний центр для кожного. Коли такі зміни прийдуть до музейників наразі не відомо.
Але вже сьогодні ми бачимо позитивні тенденції в цьому напрямку. Міськими радами запроваджено нагороди для найактивніших музейників, зокрема львівською. Нещодавно був оголошений переможець безпрецедентного конкурсу "Динамічний музей", на кону якого стояло 10 мільйонів гривень.
 |
| Колекції музею: один із сотні рядів, де зберігаются наукові колекції з усього світу |
Його отримав Державний Природознавчий музей, який на жаль вже два десятиліття закритий на реконструкцію. Цей музей може створити унікальний прецедент в Україні. Ресурси і передумови для цього вже є: фінансова підтримка і необхідність створення музею з "нуля".
Тому лишається подолати всі негаразди, що існують в музейній сфері і рухатись вперед повільними, але впевненими кроками. Інколи не помітні оку зміни одного музею можуть привнести такі необхідні корективи в історію цілої галузі музеології.
А Смітсонівський Природничий музей є вдалим прикладом для наслідування і українським музеям необхідно лише вибрати шлях саморозвитку, щоб досягти такого ж рівня, бо Смітсонівський Природничий музей – це місце де приємно працювати і місце, яке варто відвідати.
Оригінал статті: http://life.pravda.com.ua/culture/2012/12/10/117099/
