понеділок, 7 березня 2011 р.

Van Gogh Museum - туристична програма мінімум

Цього тижня запрошую вас до всесвітньо відомого Van Gogh Museum. Бути в Амстердамі і не відвідати Van Gogh Museum це все одно що бути в Парижі і не сфотографуватися на тлі Ейфелевої башти!

Насправді, тут виставлені численні роботи імпресіоністів – Клода Моне, Едуарда Мане, Каміля Піссарро... Має музей і кілька залів відведених для тимчасових експозицій і саме цього місяця тут розташована виставка робіт «Пікассо у Парижі».

Однак перлиною музею безперечно є колекція робіт Вінсента Ван Гога, починаючи від ранніх, на яких хіба досвідчений мистецтвознавець пізнає майбутнього маестро кольору, до написаних ним у лікарні Сан Ремі. І звісно, шедеври, які принесли імені Вінсента Ван Гога безсмертя, і про які, хотів би того майстер чи ні, нині знають навіть дуже далекі від мистецтва люди – такі як «Соняшники на жовтому тлі».

Певно саме тому аби вільно потрапити сюди краще приходити десь години до одинадцятої. Бо пополудні черга бажаючих відвідати музей тягнеться через всю площу і «крайні» відвідувачі географічно ближчі до Rijksmuseum. Адже бути в Амстердамі і не відвідати Van Gogh Museum ц е все одно що… Ну самі розумієте.

Ставши в чергу ви так само разом з своїми сусідами, як на конвеєрі, будете мандрувати музеєм від картини до картини і врешті, через сувенірну крамницю, на вихід. І тільки тут нарешті попрощаєтесь. Ні голландська організованість, ні вказівки працівників музею ні навіть вдосконалені аудіо-гіди з сенсорним екраном не здатні впоратись з цим збіговиськом. Певно тому більшість працівників музею мають вигляд людей, що давно примирилися з галасом, натовпом і пончиками, які відвідувачі квапливо дожовують у черзі на вхід.

Музей орієнтований на широке коло відвідувачів, і тут зроблено усе, аби час, витрачений на ознайомлення з експозицією, ви провели з приємністю: на третій поверх вас вивезуть (чи навпаки спустять додолу) ліфти, на першому поверсі розташовано музейну кавʼярню, де можна перекусити або попити кави, у перерві. Вихід та вхід, між іншим, у музеях Нідерландів розділено, аби уникнути тисняви у дверях. Окремо хочу хіба відзначити детальність табличок, де крім звиклих «олія, полотно, рік..» надається значно детальніша інформація, зокрема про те, що робить саме цю роботу такою цінною та унікальною.

Що стосується власне музейної експозиції то тут така ж система перевірки на вході, цілковита забезпеченість усіма технічними новинками і вдало продуманий загальний план. Лишається хіба позаздрити…

0 коментарі:

Дописати коментар