четвер, 31 січня 2013 р.

Ресурси знання

Доступні ресурси з музейної тематики


Exhibitionist Online Archive -
Журнал присвячений  теоретичним і практичним аспектам виставкової діяльності, її критики, огляду книг та іншим деталям експозицій.
Continue reading Ресурси знання

середа, 23 січня 2013 р.

,

Конференція "Жовківські читання 2013"


Міжнародна наукова конференція "Жовківські читання 2013"

21 січня 2013 13:38 |
Львівська національна галерея мистецтв та музей «Жовківський замок» запрошують музейних працівників та науковців-музеєзнавців взяти участь у Міжнародній науковій конференції «Жовківські читання 2013», яка запланована на кінець серпня 2013 року.

Обговорення буде проводитися в таких напрямках:
•    Сучасний музей в історичній будівлі:
- правові аспекти використання пам’яток архітектури;
- інновації в музейництві;
- нові концепції і стратегії розвитку;
- сучасні підходи до створення експозицій, реставраційних майстерень та фондосховищ.
•    Палацові колекції та збірки:
- дослідження;
- збереження;
- експонування.

Метою конференції є науковий підхід до розгляду запропонованої тематики, подані до розгляду статті повинні містити наукову проблематику дослідницькі матеріали з даних тем.

Оскільки до початку конференції заплановано видати збірник матеріалів, просимо роздрукований текст статті в одному примірнику і записаний на електронний носій СD-DVD надіслати до 20 червня 2013 року за адресою:
Софія Каськун,
Музей "Жовківський замок",
пл. Вічева, 2, Замок
м. Жовква,
Львівської обл. 80300
Або на е-mail: zhovkvazamok@gmail.com із зазначенням в полі –тема- «на конференцію»

Вимоги до оформлення матеріалів:
-    ретельно вичитані тексти доповідей українською мовою у електронному вигляді, обсягом до 10 сторінок (разом з бібліографією), шрифт Times New Roman,  кегль – 14,  інтервал -  1,5,  формат rtf.; поля: верхнє та нижнє – 2,5, зліва –3,0, справа –1,5, вирівнювання по обох полях;
-    ілюстрації окремим файлом кожна у форматі JPEG роздільна здатність не менше 300 dpi з підписами до них;
-    у правому верхньому куті  перед заголовком матеріалу  вказати повністю прізвище,  ім’я та по-батькові автора, науковий ступінь, місцевість; нижче, по центру, назва статті, анотація, ключові слова; текст статті; посилання на джерела;
-    анотація і ключові слова українською та англійською мовами;
-    бібліографічний опис відповідно до вимог ВАК України;

За точність цитування, наведення прізвищ, дат, посилань, граматичні і стилістичні помилки відповідальність несуть автори матеріалів.

Оргкомітет  залишає за собою право відбору статей і не розглядатиме матеріали, що не відповідатимуть тематиці конференції чи зазначеним вимогам.

На окремому аркуші слід подати відомості про місце роботи чи навчання, посаду, науковий ступінь, вчене звання, адресу, е-mail, номер телефону.

Просимо взяти до уваги:
-    Проживання та проїзд за рахунок відряджуючої сторони;
-    Музей бере на себе допомогу в розміщенні учасників конференції - орієнтована ціна проживання буде подана пізніше;
-    Маршрут планованої екскурсії буде визначено, враховуючи побажання учасників. Щиро запрошуємо

Завідуюча музею «Жовківський замок» Софія Каськун тел. 0679969668
Оригінал публікації на сайті prostir.museum
Continue reading Конференція "Жовківські читання 2013"

неділя, 20 січня 2013 р.

, , , ,

Стандарти для музейних експозицій та їх індикатори



Стандарти для музейних експозицій та їх індикатори 

Philadelphia Art Museum
Вступ
Виставки - це публічне лице музеїв. Ефективна презентація колекцій та інформації на виставках є унікальною діяльністю музеїв, і через свої виставки більшість людей знає музеї.
Музейні виставки є комплексом, висловлюючись скромно, що вимагає часу, енергії та професійності багатьох людей. Сьогодні музеї розуміють, що ефективне планування, менеджмент ресурсів, дослідження та інтерпретація, збереження колекцій, маркетинг, мерчандазинг, дизайн та виготовлення, публічні програми, публікації і фандрайзинг все це вносить свою частку в місію музею. Тим не менше, є необхідність, нас як професіоналів, не втрачати розуміння важливості експозицій, як окремого елементу.


Стандарти для музейних експозицій

 Виставка є успішною коли вона фізично, інтелектуально та емоційно заангажовує своїх відвідувачів. Якщо все узгоджується із планом експозиції, то це і є результат успіху. Грамотно побудована виставка не потрубеє демонструвати всі ці властивості. План повинен бути радше описовим, ніж канонічним. Але є невелика частка елементів, що є чи могла би бути обов'язковою для якісного експозиційного дизайну. Ми повинні завжди дозволяти собі рішучість для, часто блискучих, відхилення від норм.
Наступні стандарти для музейних експозицій організовані в шість основних категорій і з описами складової ефективності для кожної категорії і досягнення стандартів категорій, що можуть бути використані у виставках.

1.  Обізнаність аудиторії
Чи аудиторія відреагувала добре на виставку і чи зворотна реакція досягла цілей, які були поставлені перед виставкою?

 Досягнення стандарту відображається в наступному:
Comcast building. Philadephia
  • Є переконливі докази, що виставка досягнула поставленої, для своєї аудиторії, мети чи/або є переконливі докази що виставка перевершила покладені цілі і результат непередбачуваності є позитивним досвідом для відвідувачів.
  • Рішення щодо вмісту, способу вираження і дизайну базуються на рішеннях для призначеної аудиторії.
  • Відвідувачам надана інформація в різноманітних формах для задоволення різних потреб. Якщо ні, то чому?
  • Виставка спроектована задовольнити потреби, як тих хто хоче лише поверхневу інформацію, так і для тих, хто ладний присвятити більше часу виставці. Якщо ні, то чому? 
2. Вміст
 Чи виставка містить в собі інтеграцію наповнюючих елементів

Досягнення стандарту відображається в наступному:
  • Предмет відповідає формату виставки, разом з використаними колекційними об'єктами, середовищем, феноменальністю та іншими значеннями фізичної презентації вмісту 
  • Важливі ідеї, що базуються на відповідному авторитеті є чітко висвітленими  через референцію до об'єктів на виставці.
  • Вміст відображає сучасний рівень знань про предмет.
  • Тематика виставки є актуальною чи виставка привносить інтерес до важливості предмету.  
  • Є достатня кількість об'єктів для висвітлення необхідної теми


3. Колекції

Чи норми збереження об'єктів та норми охорони відповідно використані.

Досягнення стандарту відображається в наступному:
• Об'єкти є відповідно змонтовані

• Вимоги необхідним умов збереження ( рівень світла, контроль клімату) та охорони досягнуті.
4.Інтерпретація/Комунікація

Чи інформація/повідомлення  є чітким і зв'язаним?


Досягнення стандарту відображається в наступному:

• Назва виставки відповідає предмету і звучить привабливо (заманливо)

•  Ідея чи набір ідей чітко висловлені і ці ідеї зрозумілі для відвідувачів

• Важлива частка предметів, що відповідає тематиці, висвітлена. Якщо ж ні, то має бути дуже вагома причина

• Наявний логічно зв'язаний формат, який легко прослідковується в представленні інформації та отримання відповідей.

• Припущення та точки зору є чітко відділені від фактів. Не варто подавати дефінітивних відповідей, якщо це не шкодить тематиці виставки. Підняття питань та наявність площини для їх обговорень повинно бути достатнім

• Особливі теми чи індивідуальні об'єкти повинні відображатись відповідно до їхньої значимості

• Інтерпретаційні медіа (підписи, світло, інтерактивні елементи, тощо) має відповідати цілям, наповненню та залученій аудиторії

• Виставка є захоплюючою. Зусилля, що затраченні на те, щоб зробити предмет цікавим, виправдовуються коли, через забезпечення привабливим представленням теми, є можливості встановлення особистісних взаємозв'язків та значень 

5. Дизайн та виготовлення 

Чи медіа (виставкові елементи) і їх значення у просторовому розташуванні, дизайні і фізичному показі використані відповідно до теми виставки, її предметності, колекції та аудиторії. 


Досягнення стандарту відображається в наступному:
  
•Елементи дизайну (колір, кольорова графіка, фурнітура) присвячені і підтримують  основну ідею виставки та її тон
• Орієнтири на початку і впродовж виставки надають відвідувачам концептуальний, фізичний і емоційний настрої виставки. Просторова організація підкріплює експозиційну організацію

• Напрямки руху по експозиції є очевидними для відвідувачів і підтримують екпозиційний поділ інформації та досвіду

• Для кожного елементу експозиції (фурнітура, аудіо-візуальні матеріали, друковані матеріали) використання матеріалів та якість виготовлення відповідає дизайнерській концепції аудиторії, тривалості виставки та її бюджету

6. Ергономічність: людські комфорт, безпека та доступність

Чи виставка є фізично доступна для всіх? Чи почувають відвідувачі себе комфортно і безпечно на виставці? 

Досягнення стандарту відображається в наступному:

• Якщо виставка містить проблемні моменти (матеріали), то відвідувачі мають бути повідомленні і вирішити чи хочуть вони її побачити чи ні

• Настанови необхідно давати при потребі, завжди. Настанови мають бути чіткими та зрозумілими

• Наявність сидячих місць, якщо є можливість

• Підписи є заохочуючими, інформативними, розбірливими та легко зрозумілими

• Виставка доступна повністю, доступна для всіх відвідувачів і потреби всіх потенційних відвідувачів враховані


Індикатори досконалості в музеї

Museum of Native Americans.
В той час як виставки досягають рівня професіоналізму, кожного року є декілька виставок, що досягають досконалості перевершуючи стандарти практики в умінні інтерпретації. Також це стосується дизайну, що вдосконалюється шляхом застосуванням інновацій, що розширюють межі прийнятої музейної практики. Такі експозиції є вельми відомими і оперують як моделі  музейних експозицій. Музеї, щоб змінити досвід відвідувачів, часто посилаються на них. 

Деякі особливі індикатори виставкової досконалості є:

• Аспект виставки є інноваційним в певному розумінні

•Виставка пропонує нове бачення чи нове розуміння предмету

• Виставка презентує нову інформацію

•Виставка синтезує і провокує наявне знання і/або колекційні матеріали в провокативний спосіб

• Виставка включає використання інноваційних медіа, матеріалів чи інших елементів дизайну

• Виставка є особливо красивою, властиво виключно  їй породжувати персональну, емоційну відповідь і глибоко запам'ятовуватись з конструктивної точки зору

• Виставка викликає відповіді від відвідувачів , що є доказом трансформації досвіду. Такий досвід часто характеризується так: Це було чіпляюче. Виставка відкриває очі. Я ніколи вже не буду дивитись на ХХХ в той самий спосіб. Мене переповнює натхнення. До мене на кінець дійшло!!


Continue reading Стандарти для музейних експозицій та їх індикатори

четвер, 10 січня 2013 р.

, ,

Дотик до природи: Смітсонівський Природничий Музей



10.12.2012
Євген Червоний, стипендіат програми Фулбрайта в Україні, співробітник Державного природознавчого музею у Львові, спеціально для УП.Життя
Вже понад півтора століття в столиці Сполучених Штатів Америки працює Смітсонівська інституція, яка об’єднує 19 музеїв (відкриття ще одного заплановано на 2015) та 9 наукових центрів, а також Вашингтонський зоопарк та ботанічний сад.
Цей музейно-дослідницький комплекс вражає не лише розмірами своїх будівель і колекцій, але й дослідженнями, які тут проводяться.
Сюди входять найбільш відомі музеї країни, такі як Музей американської історії (American History Museum), Музей авіації та дослідження космосу (Air and Space Museum), Музей американських індійців (American Indian Museum), Природничий музей (Museum of Natural History) та ін.
Однією з особливостей Смітсонівської інституції є нещодавно збудований Центр музейної підтримки (Museum Support Center), де здійснюються дослідження з технік та методів зберігання колекції всіх підпорядкованих музеїв, проводять фізико-хімічний аналіз елементів колекцій та їх руйнівних агентів, спостерігають за процесом збереження всіх типів матеріалів.
Складність організації Смітсонівського музейно-дослідницького комплексу важко повністю уявити і описати, тому мова сьогодні йтиме про інше.
Уявіть собі звичайний суботній день. Ви манірно прогулюєтесь по центральній алеї міста, і проходячи повз велику будівлю, бачите чималу чергу. І не просто чергу, а чергу в музей. І одразу виникає питання: чи можливо таке?
Так, можливо. Бо йдеться про найбільш популярний музей Смітсонівського комплексу - Природничий музей, кількість відвідувачів котрого щороку перевищує 35 мільйонів. І черги тут не в новину.
Природа та її таємниці завжди захоплювали й хвилювали людей і продовжують викликати живий інтерес досі, тому відвідувачі готові вистояти тут довжелезну чергу. Музей може похвалитись найбільшою колекцію експонатів в світі - це понад 126 мільйонів екземплярів.
Понад 1000 працівників та близько 1000 волонтерів працюють як з колекціями (формування, зберігання та дослідження), так і проводять лекції для студентів університетів, екскурсії для відвідувачів. Музей пропонує найрізноманітніші навчальні програми для осіб різного віку, інтернські та волонтерські програми, що дозволяють підвищити кваліфікацію та долучитись до корисної для суспільства справи.
Тут можна знайти все, що має бути в сучасному музеї: сучасні виставки на різноманітну тематику, з використанням інтерактивних технологій та сучасного технічного забезпечення, сувенірний магазин, кафе, кінотеатр.
Якість роботи і популярність музею говорить сама за себе і прямопропорційна кількості відвідувачів 
Однією з найбільш атракцій є нічний візит в музей зі спальними мішками та подушками, де можна відчути себе одним з героїв відомого фільму "Ніч в музеї". На сьогодні наявність всіх вище перелічених складових вважається ознакою доброго тону в музейній практиці. Та справжньою гордістю Смітсонівського Природничого музею є доступні для кожного виставки. Фінансова підтримка держави та приватних донорів дозволила зробити відвідини музею безкоштовними.
Тематика самих виставок різноманітна. Від динозаврів до висвітлення проблем світового океану, від методів наукових досліджень до еволюції людини.
В залі з динозаврами можна побачити таких гігантів, як диплодока та кровожерливого тиранозавра, травоїдного трицератопса та гігантського птеродактиля. Рідкісні екземпляри зібрані зі всіх куточків планети і змушують затамувати подих.
Поряд із скелетами в залі розташована показова майстерня палеонтолога, де відвідувачі можуть спостерігати спеціаліста за роботою, котрий вивчає найдрібніші деталі скелету динозаврів під мікроскопом, робить копії кісток тощо. Все це є надзвичайно цікавим, як для молодої так і дорослої публіки і призначено популяризувати наукові дослідження серед відвідувачів.
Відкрита палеонтологічна лабораторія: захоплююча атракція і місце праці водночас 
Це вигідні інвестиції в науку держави, з огляду на те, що один із молодих відвідувачів в майбутньому саме завдяки музею вирішить стати палеонтологом.
Поряд із динозаврами, розташована виставка присвячена двом третім площі нашої планети -океанам, де над відвідувачами підвішений.... кит. Так цілий кит, а під ним можна побачити гігантського кальмара, рибу-релікта - латимерію та ще багато інших морських створінь. Поряд із муляжами і законсервованими об’єктами в залі океану можна побачити його найбільш живописний елемент – кораловий риф.
Великий акваріум із живими коралами і рибами вражає своєю кольоровою гамою і є найпопулярнішим місцем відвідувачів цієї виставки. Оскільки це музей про природу, тому найкраще представити природу можна в живому вигляді і для цього створено живий куток із комахами, де можна спостерігати багато цікавих комах та в розрізі можна побачити життя у вулику.
Поряд із виставкою тропічних комах, розташувався "великий кокон" - оранжерея з … живими метеликами. Протягом цілого року в музеї можна потрапити в тропічний клімат і спостерігати за метеликами, які порхають над відвідувачами, шукаючи нектар в оранжереї серед численних квітів.
Цікаво, що в музей ми потрапляємо ще задовго до самої будівлі. Головною виставкою природничого музею є сама природа і музей використав цей факт. На території довкола музею створений сад метеликів, які тішать своєю присутністю ціле літо. Сад птахів із годівницями, та стаціонарні визначники птахів тут доповнюють виставки всередині приміщення.
Примузейна територія доповнює сам музей і виконує просвітницьку функцію 
Поряд із тваринами, всі рослини, які висаджені на цій території мають свій підпис і навіть звичайні перехожі можуть дізнатись щось нове і чомусь навчитись, ще не потрапивши в музей.
Це те, що стосується видимої складової музею, того, що відвідувач може побачити, до чого може доторкнутись. Але з виставкою, як із великим концертним дійством. Ми бачимо лише світло прожекторів, рухи артистів, музику та свято на сцені. Все це є результатом роботи великої кількості людей та техніки. Так і тут, за зачиненими дверима музею в обладнаних за останнім словом науки та техніки лабораторіях проводяться біологічні, геологічні та екологічні дослідження.
Музей також популяризує свою місію, як наукової установи.
За попереднім узгодженням, тут проводяться екскурсії "за лаштунки" музею, де можна ознайомитись із фондосховищами та їх вмістом - колекціями. Колекції тут і справді вражають. На сьогодні Смітсонівська інституція визначила для себе пріоритет оцифровування колекції, відповідно до якого проводяться постійні роботи.
Працівники музею вважають, що навіть найдрібніші деталі є важливими і їх необхідно зберегти. Тому окрім самих експонатів, оцифруванню піддаються і старі мапи, і польові щоденники науковців та інша документація, що наукової діяльності. Усі оцифровані колекції є доступні в онлайн режимі і кожен - від спеціаліста-біолога до зацікавленого глядача і може ознайомитись із ними.
До зберігання колекції ставляться дуже відповідально. Тут проводиться постійний моніторинг стану колекції і виявлення пошкоджень, що зумовлені невідповідною вологістю та температурою, шкідниками чи іншими пошкоджуючими агентами. За всім багатством стежить головний консерватор - Catherine Hawks із групою волонтерів. Її робота виявити невідповідності із сучасними методами зберіганням колекції. Колекція тут завжди була і є на першому плані і розглядається із перспективою її використання у далекому майбутньому.
Одна із виставок Смітсонівського природничого музею присвячена океанам 
Розповісти про все побачене, а тим більше передати емоції не можливо через написану статтю. Варто побажати українським музеям провадити політику орієнтовану на власне відвідувача, на потреби котрого й орієнтувати свою роботу.
В Україні відомі лише два великі природничі музеї - Національний Науково-Природничий музей у Києві та Державний природознавчий музей у Львові.
Поряд з ними є багато регіональних та університетських музеїв, які не можуть створити історично значимий прецедент у ведені музейної справи через відсутність фінансування і відповідного персоналу. Лише два найбільших природничих музеї можуть лідирувати в галузі природничої музеології.
Як показує досвід сусідніх країн, проблема застосування сучасних методів ведення музейної справи полягає не лише в наявності чи відсутності фінансової підтримки зі сторони держави. Тут перш за все постає питання зміни філософії самого музею і його трансформації від суто академічної установи для "обраних" у відкритий соціально-навчальний центр для кожного. Коли такі зміни прийдуть до музейників наразі не відомо.
Але вже сьогодні ми бачимо позитивні тенденції в цьому напрямку. Міськими радами запроваджено нагороди для найактивніших музейників, зокрема львівською. Нещодавно був оголошений переможець безпрецедентного конкурсу "Динамічний музей", на кону якого стояло 10 мільйонів гривень.
 Колекції музею: один із сотні рядів, де зберігаются наукові колекції з усього світу
Його отримав Державний Природознавчий музей, який на жаль вже два десятиліття закритий на реконструкцію. Цей музей може створити унікальний прецедент в Україні. Ресурси і передумови для цього вже є: фінансова підтримка і необхідність створення музею з "нуля".
Тому лишається подолати всі негаразди, що існують в музейній сфері і рухатись вперед повільними, але впевненими кроками. Інколи не помітні оку зміни одного музею можуть привнести такі необхідні корективи в історію цілої галузі музеології.
А Смітсонівський Природничий музей є вдалим прикладом для наслідування і українським музеям необхідно лише вибрати шлях саморозвитку, щоб досягти такого ж рівня, бо Смітсонівський Природничий музей – це місце де приємно працювати і місце, яке варто відвідати.
Оригінал статті: http://life.pravda.com.ua/culture/2012/12/10/117099/
Continue reading Дотик до природи: Смітсонівський Природничий Музей
, , , , ,

Логотип музею

Логотип музею. Що це? Це проста забаганка музею чи його герб? Наскільки він потрібний музею? Який дизайн вибрати для логотипу? Всі ці питання турбують музейну спільноту дуже часто, тому спробуємо розібратись і дати відповіді на вище поставленні питання.
Логотип музею сучасного мистецтва
Згідно сайту http://dictionary.reference.com/ лого або логотип - це графічна або символьна презентація імені компанії, торгової марки, абревіатура, часто унікально розроблена для легкого розпізнавання. І всі популярні компанії мають логотип. Згадаймо тільки надкушене яблуко Епл,  невідома хвиля Найк, п'ять кілець Олімпійських ігор. Все це добре відомі нам марки і нам вистачає сотих долей секунди для їх розпізнавання. Тоді як текстова інформація передбачає зчитування і сприйняття, розпізнавання графічного рисунку проходить набагато коротший шлях в нашому мозку. Навіть словесні лого Гугл, Скайп, Фейсбук нами сприйматься вже як графічна інформація, а не символьна, адже вони мають свій шрифт і кольорову гаму. І музеї давно використовують цю стратегію суспільної впізнаваності за допомогою логотипів.
Логотип одного із Смітсонівських музеїв - Природничого
Згадаймо найпопулярніші з них -  Смітсонівське "сонце", чи Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку - MoMA, чи навіть символічне N Природничого музею в Лондоні. Всі вони добре впізнавані. Та навіщо ж музеям логотип? Музей намагається створити свою ідентичність, він намагається підкріплювати свої дії візуальними знаками, де всі проекти і вся діяльність буди сприйматись громадськістю. Це підпис своєї роботи, що в свою чергу накладає на музей відповідальність за неї. Логотип - це також і запрошення. Якщо музей здобув чудову репутацію в громадських колах, то відвідувачі одразу будуть знати, що матеріал, акція чи виставка є вартою того щоб її побачити. Це скорочує час відвідувача на пошуки додаткової інформації про наступаючу подію. Власне тут логотип виконує свою першочергову роль - швидкої передачі інформації вже про те, хто причетний до події, де вона відбудеться (в більшості випадків) і якого характеру вона буде. Весь цей інформаційний код закладений лише в невеликому зображені під назвою логотип.
Далі постає питання: як вибрати його дизайн? Стосовно цього існує багато літератури та інтернет матеріалів. Можна зазначити лише одне - він має бути достатньо простим, ненав'язливим і легко запам'ятовуватись. І звичайно, він має ідентифікувати музей.  Для більшого натхнення тут представлено приклади логотипів різних музеїв. Думаю, варто з'єднати творчий запал, креативність і дані попередньої оцінки громадської думки для створення логотипу, який будуть впізнавати всюди. Але варто пам'ятати: не логотип творить музей, а музей творить логотип, самого себе і збирає людей довкола себе.
Бруклінський музей. Лого
PS: Ліворуч приклад дуже вдалого логотипу для музею. Він водночас є і сталим, яким має бути логотип для впізнаваності, і динамічним, адже міняє свою зовнішню оболонку.


Література по темі:


  1. Seyed Mahmoud, Shabgoo Monsef, Javad Mousavian Seyyed, and Shahram Gilaninia. 2011. The role of logo redesign in creating brand value. Journal of Management and Strategy 2, (2): 46, 
  2. Sean Adams,Noreen Morioka,Terry Lee Stone / Logo Design: A Hands-On Guide to Creating Logos
  3. Gareth Hardy / Smashing Logo Design: The Art of Creating Visual Identities
  4. http://www.bbmg.com/news-its-how-we-live/2011/03/dynamic-identity-systems-trend-or-an-evolution-in-the-principles-of-logo-design/
  5.  Logos : logo, identity, brand, culture Crans-Pres-Celigny, Switzerland : Roto-Vision, c1999. In English. ISBN 2880463289 

Continue reading Логотип музею

вівторок, 8 січня 2013 р.

, ,

Нова книга до вашої бібліотеки


Наші російські колеги  "Творча група "Музейні рішення"" видали книгу присвячену Музею 2.0 під назвою "Музей как пространство образования: игра, диалог, культура участия".  В книзі висвітлено багато актуальних тем для музейних спеціалістів, особливо що стосується організації освітньої діяльності музею.

Дарья Агапова. Культура участия: миллионы диалогов 
Роджер Харт. Участие детей: от симуляции к полноправию
Татьяна Гафар. Образование в современном музее: типы программ и направления развития
Вероника Голицына. Пришел, увидел, осознал 
Часть 2. Управление творчеством: тексты, издания, путеводители
Анна Щербакова. Тексты в музее. Для кого они?
Дарья Агапова. «Да и нет не говорить, черное-белое не называть»
Ольга Леонова. Музейные издания для детей
Софья Пантюлина. Игровой путеводитель по музею.
Практические рекомендации составителям
Марина Мацкевич. «Как поймать сюжет и не оставить подвешенных вопросов». 12 тезисов по созданию сюжетов и задаванию вопросов в игровых путеводителях библиотеки
Ольга Синицына. Образовательные программы в музеях и музейные библиотеки
Часть 3. Коммуникация с каждым: психология, наследие и новые медиа
Лина Коган-Лернер, Наталья Копелянская. Подростки в музее: что важно не забывать? 
Подростки в музее: два подхода. Комикс
Музейный сайт как инструмент музейного просвещения.
Творческая память. Художественные образовательные медиа проекты на основе культурного наследия

Окрім цікавих тем, видання на російській мові, що буде доступне більш широкій аудиторії і має відкритий доступ. Тому не пропустіть нагоди дізнатись про музейну справу більше
Читати в Issuu або завантажити за посиланням Завантажити книгу.
Приємного читання.
Continue reading Нова книга до вашої бібліотеки

понеділок, 7 січня 2013 р.

,

Класика vs. Постмодерн: територія битви - музеї.



Феномен сучасного музею вже давно вийшов за межі вітрин шаф і експонатів.  Сьогодні вже важно описати межі, де закінчується музейна діяльність і цьому є численна кількість доказів. Ще в далекому 1971 році Duncan F. Cameron  в своїй статті Музей - храм чи форум (The museum, a Temple or the Forum) розкриває сутність музейної справи. Він стверджує, що музеї повинні трансформуватись у відкрите середовище для суспільства, бути доступним і зрозумілим кожному. І це було справді далекоглядним поглядом з далеких 70-их, де все ще більшість музеїв становили установи академічного типу закриті, з незрозумілими текстами, зверхньо повчали відвідувачів. Тому і у назві статті, було метафорично використано  "храм", як місце, куди люди приносять своє "поклоніння". Сьогодні музей повинен перетворитись із наставника у друга, партнера для відвідувача, так само як і відвідувач є другом для музею. Ці симбіотичні відносини є єдиним шляхом до розвитку музеїв. Без відвідувачів, їхньої думки вони нічого не варті, так само як і не варте все культурне надбання без людей. Якщо це надбання ніхто не може відповідно оцінити, то воно становить лише звуки, тканини, посуд і нічого більше. Тому музей, як зберігач культурного надбання і відвідувач, як його споживач є нерозривними речами.
За допомогою сучасних технологій найбільш прогресивні музеї встановлюють новий тип взаємозв'язків із своїми відвідувачами. Це можна називати інтерактивні методи музейної справи, але варто зауважити, що вони вже давно перейшли межу - компютер-людина. Ці зв'язки стали настільки складними і стають настільки органічними, що їх важко описати і важко класифікувати. Взяти до прикладу один з останніх проектів  Манчестерського музею (Manchester Museum http://www.museum.manchester.ac.uk/), коли за допомогою сучасних компютерних технологій відвідувач здатний проектувати тактильні відчуття і координувати їх із зображенням на екрані. Це вже більше ніж просто копія. Цікаво було б запитати враження відвідувачів від використання даної технології і зрозуміти, який досвід вони отримали від її використання.
Іншим прикладом є спільний проект Google і Наукового музею в Лондоні (http://www.sciencemuseum.org.uk/) - ChromeWebLab (http://www.chromeweblab.com/). Тут віртуальний відвідувач стає творцем "експонату", який можуть спостерігати відвідувачі в реальному часі в приміщенні музею. Цей перевернутий шлях на перший погляд шокує.  Та й експонат вже не є об'єктом, а процесом. Здавалося традиційно музей мав би демонструвати експонати зроблені десятки, сотні років тому і представляти їх "реальним" відвідувачам. Тоді коли он-лайн відвідувачі, можуть переглянути лише деякі експонати і лише під певним кутом зору. Але якщо зважити всі аргументи, то це і є те що представляє собою сучасний музей - відвідувач творить музей, який без нього не можливий. На відео представлений виготовлення роботом портрету автора даної статті, після комп'ютерної обробки. Більше того немає значення, де знаходиться відвідувач  в котрій годині він прийшов у віртуальний музей. Він завжди відчинений і завжди цікавий.
Іншим цікавим феноменом проекту є зміщення фокусу презентації з об'єкту на представлення процесу. Ми бачимо процес створення музейного об'єкту, коли і сам процес є музейним об'єктом. Що це - ноу-хау чи сучасні тенденції розвитку сучасного музею? Якщо добре роздивитись, то відповідь очевидна.
Додаткові посилання по темі:
http://futureofmuseums.blogspot.com/2013/01/reaching-behind-glass.html
http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.2151-6952.1971.tb00416.x/abstract

http://www.chromeweblab.com/


Continue reading Класика vs. Постмодерн: територія битви - музеї.