понеділок, 19 серпня 2013 р.

Музеї та соціальні мережі: нові можливості

Втілення в життя креативних ідей та підтримання світових музейних трендів забезпечить музеям актуальність. Одним з сучасних методів музейної діяльності та новим трендом, особливо на території України, є використання музеями соціальних мереж, як засобу залучення аудиторії, поширення інформації та налагодження двостороннього діалогу між музеєм та зацікавленими особам. В даній статті висвітлено нові можливості і пов'язані з ними проблеми, що постали перед музеями та їх працівниками у процесі використанні соціальних мереж.
У XXI ст. пошук нових методів і нових стандартів роботи музеїв переходить на новий рівень - цифровий. Використання сучасних технологічних засобів, зокрема таких як соціальні мережі, передбачає  наявність як нових можливостей, так і, пов’язаних з ними, труднощів. Музеї можуть успішно використовувати соціальні мережі для розширення своєї аудиторії, розробки і запровадження неформальних методів навчання, створення нових стандартів розвитку та маркетингу, а також для формування нового рівня відносин між музеєм та представниками його цільової аудиторії.
Сьогодні соціальні мережі утворюють єдину платформу для взаємодії різних прошарків суспільства. Так, наприклад, число користувачів найбільшої соціальної мережі Facebook (www.facebook.com)  на початку жовтня 2012 року сягло відмітки в 1 мільярд індивідуальних користувачів і продовжує рости. Тобто кожна сьома людина планети має свій віртуальний профайл, наявність якого стала неодмінним атрибутом глобальної культури сьогодення. Рівень присутності людей в соціальних мережах з кожним днем невпинно зростає. Найбільше українських користувачів об’єднує російська соціальна мережа в ВКонтакте, яка за різними даними становить налічує 12-13 мільйонів.  Користувачі проводять свій час в соцмережах, спілкуючись, розвиваючи дискусії, шукаючи цікаві теми та новини. Беручи до уваги цей факт музейне співтовариство повинно розуміти що це надзвичайно велика потенційна аудиторія, яку можна залучити до музейного процесу.
З розширенням можливостей всесвітньої мережі і розвитком цифрових технологій вся система освіти і методи навчання мають бути переглянутими як школами, так і культурними інститутами (зоопарками, бібліотеками, музеями прим.авт.). Якщо еволюція навчального процесу передбачає включення соціальних мереж в навчальний процес, то вона вимагає розуміння того, як учні та студенти засвоюють знання і розробки відповідної методики [Russo at al., 2009]. Музеї мають можливість вже сьогодні планувати використання соціальних мереж для виконання своєї просвітницької місії.

Продовження читайте в наступному номері "Музейний простір"
Continue reading Музеї та соціальні мережі: нові можливості

субота, 1 червня 2013 р.

Перед початком


Ми спробуємо перекласти цікаву підбірку матеріалів на тему "Дизайн музейної виставки" від відомого дизайнера та музейного консультанта Марка Вальгаймера.  Марк є автором близько сорока музейних проектів, засновником контрактної фірми по плануванню та виготовленню виставок та музейного консалтингу. Має значний досвід роботи в музеях, а також веде блог присвячений дизайну виставок та музейному плануванню.
Етап 1.
Перш ніж розпочати розробку дизайну будь- якої виставки, команда повинна з`ясувати наступні моменти.

Хто ваш відвідувач? Адже музей має на меті зацікавити певну аудиторію. Поставте себе на місце відвідувачів. Як саме вони добиратимуться до музею: на авто, громадським транспортом чи пішки? Чому вони вирішили відвідати музей? Що спонукає їх відвідати заплановану виставку?  Простий аналіз цільової аудиторії допомагає з’ясувати, що може вплинути на рішення витрачати час та певну суму грошей на відвідини виставки. Розподіліть відвідувачів на окремі групи - батьки,  зацікавлені туристи, сім’я на вихідних, тощо: кожна група має відмінні мотивації відвідин, і саме тому варто зрозуміти кожну групу відвідувачів окремо.
Виставковий план. Зазвичай музей поділений на окремі території (зони, галереї). Виставка містить окремі експозиції, об’єднані однією темою. Переконайтесь, що нова виставка пасує до загальної атмосфери музею.  
Дайте собі відповідь на наступні питання: Що відвідувач набуде під час виставки? Опитайте потенційних відвідувачів як вони розуміють тему виставки. Які питання в них виникають при короткій розповіді про тему виставки? Який рівень знань на дану тему? Що на виставці було б новим та цікавим для відвідувачів? Для того щоб провести подібне опитування, можна просто поставити стіл у холі музею і опитувати відвідувачів.  Найчастіше, чим простіше, тим краще. Досить часто музеї намагаються оцінити наскільки повно інформація була донесена до відвідувачів. Але правильно було б також з’ясувати про що відвідувачі хочуть дізнатись, чого вони сподіваються від виставки.  
Опис виставки. Простими словами розкажуть про що виставка. Яка тема виставки? Визначте віковий ранг відвідувачів на яких орієнтована виставка ( щось конкретніше ніж “від 2 до 102-х років”). Якою буде атмосфера виставки?
Доступність. Чи будуть мати змогу відвідувачі з обмеженими можливостями відвідати музей? Необхідно скласти короткий план організації доступності (наразі забезпечення доступності для відвідувачів з особливими потребами є складним завданням для українських музеїв, але при можливості її треба враховувати).
"Екологічність". Чи буде виставка "зелена" залежить від того чи плануєте ви утилізацію  або повторне використання виставкових матеріалів? Яка "тривалість життя" виставки? Як можна використовувати в майбутньому матеріали з виставки?
Організація простору. Який розмір виставкового простору? Яка доступність електричної мережі в приміщені? Розміщення розеток? Який доступ до приміщення? Розмір дверей чи ліфту? Планування виставкової експозиції найкраще розпочати із дослідження виставкового простору: намалюйте схему наявних ресурсів та розмірів, зазначте розташування світлових джерел.
Якщо роботи з підготовки виставки виконуватимуться організацією-підрядником, то варто мати на поготові чорновик договору “Про відповідальність сторін”.
Система розпізнавальних знаків – доцільно продумати і розробити уніфіковану систему знаків для експозиції. Кожен з виставкових елементів (артефакти,  експонати, відео), а також розетки і плани, повинні мати власне позначення, що включатиме його порядковий номер (див. коментар).
І нарешті цифри - який бюджет запланованої виставки? Який персонал необхідно залучити для обслуговування виставки? Часовий графік: скільки часу знадобиться для дизайну, виготовлення та інсталяції? Яка очікувана відвідуваність виставки?  Які засоби маркетингу будуть використані для поширення інформації про виставку: через інтерне, друк рекламних буклетів, реклама на радіо та телебаченні. Ніколи не пізно починати планувати маркетингові заходи виставки.
Всі ці кроки є необхідною частиною процесу створення дизайну виставок, і є однаковими, як для художніх музеїв, так і для природничих, і для наукових центрів. Різниця  полягає лише в наповненні самих виставок.


Від автора блогу:
Відмінність в процесі планування виставки між американськими реаліями та українськими полягає в плануванні бюджету. Коли американський музей спочатку планує виставку і по завершенню планування вже має майже остаточний бюджет, то в українських реаліях зазвичай доводиться пристосовуватись до виділеного бюджету і підлаштовувати його під потреби виставки. Такий підхід не є найкращим і дуже важко зробити все те що заплановано із наданої кількісті коштів, яка сама по собі рідко буває достатньою. Ця тенденція поволі, але змінюється, і можливо вже через декілька років музейне фінансування, культура меценацтва дійде до розуміння принципів функціонування музеїв, які мають вже запланований бюджет. 
Перехід на самофінансування був здійснений музеями Сполучених штатів в кінці 70-их на початку 80-их, коли уряд різко скоротив державне фінансування. Багато музеїв завершили діяльність від недостачі фінансування, але ті, які хотіли вижити і надалі залишитись працювати, винайшли нові "правила музейної гри". Наразі залишається сподіватися на краще і планувати виставки, відштовхуючись від наявних коштів, демонструючи всю свою майстерність та винахідливість. Інколи саме недостача коштів спонукає до несподіваних і дуже креативних підходів.


Також Марк пропонує використовувати систему символів та створення бази даних ресурсів  виставки. Без сумніву це ідеальний варіант, але при нестачі людських ресурсів такий крок буде надто часозатратним і для малих виставок просто не є доцільним. Тому рішення необхідно приймати в залежності від наявної ситуації і наявності людських ресурсів.
Continue reading Перед початком

середа, 22 травня 2013 р.

Куратор


Музейний куратор

Фото А. Коструба
Спробуємо започаткувати традицію опису музейних професій.  І звичайно ми почнемо із найбільш престижної в музейному середовищі посади - куратора. 
Перечислені нижче обов'язки, а також пов'язаня з ними кваліфікація куратора музею може бути використана при організації посадової інструкції в діловодстві музею.

Музейний куратор приймає, зберігає, досліджує, показує та інтерпретує артефакти та колекції з метою інформування, навчання, спонукання публіки. Таким є коротке визначення посади куратора. Посада куратора включає й іншу діяльність, таку як "публік рілейншн", маркетинг, фандрайзинг та навчальні програми. Від кураторів також очікують підготовку бюджетів, організація персоналу та розбудову партнерських стосунків, як зовнішніх так і внутрішніх.
Існує потреба для галерей, музеїв розвивати співпрацю і ділитись колекціями, так само як і ділитись своєю кваліфікацією. Це є дуже суттєвим фактором, щоб куратори створювали інноваційні та креативні виставки, залучаючи цим широку публіку.

Типова діяльність куратора
Діяльність куратора може змінюватись від музею до музею, що переважно залежить від його розмірів. В малому музеї куратор може виконувати роль адміністратора колекції, займатись її вивченням, організацією діяльності пов'язані з колекцією (позики), а також організацією персоналу та адмініструванням колекцій для виставок.  В той самий час куратор великого національного музею може відповідати лише за окрему специфічну колекцію, специфічне дослідження в певній царині музею чи за менеджмент невеликої команди з волонтерами та асистентами. Однак типічною діяльністю для куратора є наступне:
  • Відповідає за колекцію музейних артефактів чи робіт мистецтва
  • Приймає на облік об'єкти чи колекції, що відповідають зацікавленням музею
  • Веде каталог надходжень та збереження всіх записів щодо колекції
  • Дослідження походження колекції та написання каталогів
  • Організовує відображення колекцій чи окремих об'єктів в спосіб, що робить їх доступними для загальної публіки
  • Організовує написання публікацій та статей для веб сайту музею
  • Організовує написання статей для внутрішнього та зовнішнього публікування
  • Планує, організація, інтерпретація та представлення експозицій та лекцій
  • Організація документації та її адміністрування
  • Співпраця з іншими відділами музею, залучення яких вимагає проект чи виставка
  • Написання підписів до експонатів
  • Обговорення позичок та іх подальший менеджмент
  • Планування бюджету, його обговорення
  • Менеджмент персоналу, рекрутинг, винагорода персоналу та його дисциплінарне стягнення
  • Налагодження відносин з іншими музеями, галереями, неприбутковими організаціями, та незалежними професіоналами
  • Вишкіл персоналу, підвищення його кваліфікаційних навичок
  • Співпраця із зацікавленими особами та клієнтами
  • Встановлення комунікації та ділових відносин з волонтерськими групами, місцевими громадами та підприємцями (включаючи школи, локальні групи тощо) так само як із грантодавцями, донорами та спонсорами для організації акцій, публікацій та проектів розвитку музею
  • Налагодження відносин із місцевими керуючими органами,  політичними групами для залагодження доброго іміджу музею
Осягнути всі деталі такої складної професії не можливо в одній короткій публікації, але це дає можливість нам загально зрозуміти межі відповідальності та кваліфікації музейного куратора.

Continue reading Куратор

понеділок, 20 травня 2013 р.

Філософія освіти в музеях



Carnegie Natural History Museum (Pittsburgh, PA)

Якими музеї повинні бути завтра і яку філософію сповідувати? - це питання турбує музейних професіоналів всього світу. Безсумнівно, протягом останніх 20-30 років ми спостерігаємо значний зсув фокусу з колекціонування об'єктів до навчання та виховання за допомогою цих об'єктів. Музеї всього світу намагаються бути якомога відкритішими для суспільства і надавати відмінні послуги, основою яких є неформальна освіта. Але ця загальна теза не надає чіткої відповіді на поставлене нами проблему. Спробуємо проаналізувати загальні тенденції, які сповідують світові музеї та організації, що так чи інакше пріоритетними для їх діяльності.
Institute of museum and library servises (US)  разом із Асоціацією дитячих музеїв  в 2006 році започаткувала ініціативу "доброго росту" ( good to grow), що включає в себе висвітлення проблем споживання здорової їжі. Вплив таких ініціатив на перший погляд непомітний, але проявиться він пізніше у свідомості тих дітей, які виросли, але відвідували музей в дитинстві. Така програма має амбітний характер, але з часом здатна змінити звички цілої країни в ставленні до здорового харчування, що є, наприклад, проблемою номер один в США. В світі, як і в Україні існує безліч проблем на які музеї можуть спробувати дати відповідь. 

Навіть в розвинених країнах існують загальнонаціональні тенденції незадоволення якістю освіти в державній системі. Високі ціни і при цьому низька якість освіти не виправдовує сподівань учнів та студентів, що створює поштовх до пошуку альтернативних джерел знань. Сьогодні світова спільнота переосмислює цінність онлайн освіти. Саме тому значно зросла кількість онлайн курсів - MOOC (Mass open  on- line course), таких як Coursera,  Khanacademy, тощо.  Відкриті масові онлайн курси провідних університетів дають можливість вчитися у професорів найкращих університетів світу при цьому маючи доступ з будь-якої точки планети, де є інтернет покриття. Цю тенденцію перейняли вже деякі провідні музеї США - Американський природничий музей (American Natural History Museum, Нью-Йорк),  Музей сучасного мистецтва МОМА (Museum of Modern Art, Нью-Йорк) та Eксплораторіум (Сан-Франциско). Вони вже включаються в процес формування освітнього контенту, щоб залишатись затребуваними та актуальними організаціями.


Які висновки варто зробити з вищенаведених фактів? Музеї в своєму стратегічному плануванні повинні зважати на світові тенденції та активно їх використовувати, щоб передбачити майбутні події, йти в ногу з часом і не залишитись поза увагою суспільства.  Музейні інституції повинні усвідомити свою важливу роль, як осередків життєвих цінностей для широкої аудиторії. Неформальна освіта набирає другого дихання та набуває нових цінностей серед громадськості, так само як і он-лайн освіта. Відображення старих проблем в новому світлі та пропагування нових цінностей є ключовими для музеїв сьогодні. Залишається чекати коли українські музеї зрозуміють важливість таких трансформацій!?!?

Посилання по темі:
http://www.mooc-list.com/
https://www.coursera.org/
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=-qvmEwsRGmc
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=36lBLoJgzR4


Continue reading Філософія освіти в музеях

вівторок, 12 березня 2013 р.

Музейне блогерство


Блогерство популярний і простий метод висвітлення інформації. Тим паче, що наш блог не є винятком. Нижче приведений список цікавих і корисних блогів, які ведуть окремі музейні спеціалісти, фрілансери, чи активісти деяких окремих музеїв. Кожен з них по своєму цікавий і корисний, але доступний лише на іноземній мові.
  • Museum 2.0 - сайт присвячений філосoфському підходу запозиченого із сфери Інтернет технологій. Він покликаний поширювати методи, які зроблять музей більш захоплюючим із залученням громади і зробить його більш живим елементом суспільства.
  • Indianapolis Museum of Art Blog - різноманітні теми музейної справи висвітлені в блозі Музею Мистецтв Індіанаполіса. В основному наголос ставиться на мистецькій тематиці.
  • ExhibiTrickіs -  присвячений різноманітним питанням музейної справи від теорії мистецтва до дизайну експозицій. Кожен віднайде щось цікаве для себе.
  • conference.archimuse.com - присвячений технологічним аспектам, які торкаються музейної справи.
  • Museum Planner - дуже цікавий і практичний сайт для тих хто цікавиться музейним дизайном або дизайном експозицій. Автор також подає багато прикладів дизайну вже виготовлених експозицій для генерації нових ідей.
  • Center for the Future of Museums - присвячений філософії та політиці сучасної музейної справи та спробі передбачити її майбутнє. Блог провадиться під егідої Американського Альянсу музеїв і містить публікації багатьох авторів різноманітної спеціалізації. Авторитетне видання розкриває багато нових тем.
  • Biomedicine on Display - блог Музею Медицини Копенгагського університету в Данії. Цікаве представлення важкої, з точки зору музейної справи, теми - медицини.
  • Te Papa's blog - блог команди Новозеландського музею "Те Папа", який ділиться своїм досвідом провадження музейної діяльності і проблем, які виникають при цьому.
  • BEYONDbones - висвітлення дуже широкого кола питань від Х'юстонського музею Природничих наук. Тут можна віднайти інформацію від неформальних методів навчання в музеї до свіжих новин науки.
  • Blog @ the Nelson-Atkins - блог присвячений музейним питанням мистецького напрямку і створений працівниками Музею Мистецтв Нельсона Аткінса в Канзас-сіті.
  • Liverpool Art Blog -  блог присвячений для висвітлення та аналізу мистецьких подій в Ліверпулі та сусідніх територій. Вартий уваги тим хто цікавиться сучасними тенденціями мистецтва.
  • blog.cogapp.com - Блог ведеться приватною компанією, яка займається розвитком музейних сервісів, в основному технологічних. Можна знайти цікаву інформацію про технологічні новинки і тренди в музейній сфері.
  • Brooklyn Museum - Блог Бруклінського музею, який є дуже активним, залучає громаду, розробляє нові методи. Цікаво буде перейняти натхнення і креативність бруклінських музейників.
  • Exhibit Files Blog - величезний ресурс присвячений методам і стандартам дизайну музейних виставок. Обов'язовий до перегляду і перейняття досвіду.
  • The Burke Museum Blog -  найактивніший блог присвячений природничому музейництву, який існує при Музеї Бaркa (Burke Museum) у Сієтлі (штат Вашингтон)
  • Artsology - блог більше присвячений мистецькому питанню, але можна віднайти цікаві музейні аспекти.
  • Museum Collections Up Close : MNHS.ORG - один з небагатьох блогів присвячений історичній темі в музеї. 
  • Mіami Science Museum Learning Blog - цікавий ресурс від Маямського музею науки
  • The Uncataloged Museum - цікавий блог Лінди Норріс, фрілансера, консультанта з музейної справи, яка відома і українському колу музейників, як стипендіат Фулбрайта. Блог про невідомі, але в той же час цікаві музеї. Декілька публікацій присвячено українським музеям.
Набагато гірше виглядає справа блогерства в Україні, де власне треба пошукати блоги на музейну тематику. Власне самі блоги існують, але вони не проповідують ідею блогерства, як такого і розвитку музейної справи. Радше музейні блоги, як наприклад блог Рівненського краєзнавчого музею використовується як стрічка новин. І такі приклади достатньо поширені. Невідомо навіщо було створювати даний розділ і називати його блогом. Але все ж є "перші з могікан", які цілком виправдовують свою назву - блог.   Перший з них називається "Музеї України", де його автор все більше і більше приділяє увагу закордонним музеям. Ми ж заохочуємо розповідати дописувачів даного блогу все ж про українські музеї. Сам же блог покликаний змінити ставлення до музеїв в України за що йому велика шана і повага.
Найбільшим і найінформативнішим є сайт-блог "Музейного простору" - платформа яка покликана об'єднати музейників України і висвітлює найрізноманітніші теми - від політики до музейного дизайну. Дана платформа заснована Українським центром розвитку музейної справи і є змішаною, тому окрім публікацій про музейну справу, а ній поширюється інформація про події в різноманітних музеях, останні новини з Міністерства культури, тощо.  І третій відомий нам блог - це той на якому ви читаєте дану інформацію. Він покликаний змінювати бачення музейної справи і підвищувати професіоналізм музейних працівників.

P.S. Якщо автор публікації пропустив і не приділив уваги деяким українським блогам, що присвячені музейній справі, то прошу не судити строго і поділитись інформацією в коментарях. Музейна справа - наша спільна справа.
Continue reading Музейне блогерство

понеділок, 11 березня 2013 р.

Конференція

Міністерство культури України
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Шановні колеги!
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького з нагоди 100-ліття, відтоді як митрополит Андрей Шептицький урочистим актом проголосив передачу музею в дар українському народові

Міжнародну наукову конференцію
«Збереження і дослідження історико-культурної спадщини у музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності».

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі конференції, яка відбудеться –
25-27 вересня 2013 року.

Основні тематичні напрями роботи конференції:
1. Збереження, комплектування, наукове опрацювання та популяризація музейних збірок.
2. Стан і проблеми дослідження музейних зібрань. (Секція присвячена 100-літтю від дня народження відомої української ученої, музейника, громадського діяча Віри Свєнціцької (1913 – 1991))
3. Специфіка консервації та реставрації музейних пам’яток.
4. Особистості в історії музейної справи.
5. Організація дизайну музейної експозиції.
6. Нові форми науково-освітньої діяльності в музеях на сучасному етапі.

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.
Заявки на участь у Конференції та анотації матеріалів приймаються до 1 березня 2013 року.
Доповіді/повідомлення подаються до 1 квітня 2013 року.

Матеріали просимо надсилати з урахуванням наступних вимог та рекомендацій:
– Обсяг доповіді/повідомлення – до десяти сторінок, формат Microsoft Word, шрифт Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1.5; поля: ліве – 25 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм; 4-5 ілюстрацій в електронному форматі tiff або jpeg; в кінці тексту – посилання на цитовані джерела та літературу (згідно з правилами складання бібліографічного опису), перелік ілюстрацій, список умовних скорочень; посилання у тесті – у квадратних дужках. Джерела та літературу слід розміщувати за абеткою наприкінці тексту.
– Доповідь (українською мовою) слід надсилати в електронному варіанті.
– Заявка на участь повинна містити прізвище, ім’я та по-батькові автора (авторів), вчений ступінь/звання, зазначення місця праці, посади, контактного телефону та e-mail.

Автори несуть відповідальність за достовірність наведених фактів, повноту та системність висвітлення досліджуваних питань, написання власних імен та географічних назв, посилання на джерела та літературу.

Звертаємо Вашу увагу на те, що тему буде включено до Програми конференції лише за умови подання Оргкомітету тексту до зазначеного терміну. Оргкомітет залишає за собою право формувати програму конференції, відбирати матеріали до друку та подавати їх на літературне редагування. В разі недотримання вимог доповідь може бути відхилена. Матеріали пошуковувачів та аспірантів прийматимуться до розгляду лише за наявності рекомендації наукового керівника.

Планується видання збірника матеріалів конференції.

Оплата видатків (дорога, готель, харчування) – коштом організації, яка відряджає. Просимо усіх учасників замовити і придбати зворотні квитки. Бронювання готелів, на прохання учасників конференції, здійснюватиметься – з 28.08 до 31.08. 2013 р.
Запрошення та програма конференції будуть надіслані кожному авторові додатково.

З усіх питань просимо звертатись до:
Оксани Ярославівни Білої
(заступника генерального директора з наукової роботи)
Тел.: (032) 235 61 14;
mob. 067 94 82 022;
e-mail: oxana.bila@gmail.com

Забитівської Ангеліни Андріївни (ученого секретаря)
Тел: (032) 235 88 63
mob. 067 79 22 601;
e-mail: azabytivska@gmail.com .

Ваші матеріали просимо надсилати за адресою:
70008, м.Львів, пр. Свободи, 20.
Fax: 032 235 88 49
Continue reading Конференція

четвер, 7 березня 2013 р.

, , , ,

Список прав відвідувача. Джуді Ренд

Важливі потреби людини з точки зору відвідувача за Judy Brand

Коли ми витрачаємо час сидячи за столом на зборах та зустрічах, тоді легко забути про те, що відвідувачі це живі люди. В наших офісах, ми бачимо власні проблеми та власні потреби. В наших офісах, відвідувачі стають лише безліччю брудних відбитків, користувачами будівлі музею, що зношують килимове покриття, яке постійно вимагає заміни. Як же нам повернутися до того, щоб бачити відвідувачів, як живих людей?
Ось чому я написала цю статтю під назвою "Список прав відвідувача: важливі потреби з точки зору відвідувача".
Philadelphia visitor center
  • Комфорт - задовольнити мої основні потреби
Відвідувачам потрібно швидкий, легкий, очевидний доступ до чистих, безпечних, безперешкодних вбиралень, столів для їжі та пелинальних столів, а також багатьох місць для перепочинку. Їм також потрібний повний доступ до експозиції.
  • Орієнтація - Дозвольте мені легко орієнтуватись і знайти свій шлях
Відвідувачі повинні відчувати власне оточення. Чіткі знаки та добре спланований простір допоможе їм зрозуміти, чого очікувати, куди піти, як туди дістатись і що там є.
  • Доброзичливість/Приналежність - Дозволь мені відчути себе потрібним
Дружній та помічний персонал легко допоможе уникнути проблем. Якщо вони бачать свою представленість у виставках та програмах, а також серед персоналу (волонтери), то відвідувачам легше відчути свою приналежність.  
  • Задоволення - Я хочу розважитись
  • Відвідувачі хочуть провести добре час
Якщо відвідувачі натрапляють на перешкоди ( такі як поламані частини експозиції, діяльність до якої вони не можуть долучитись, лячні підписи), то вони можуть відчути себе розгублено, нудно, спантеличено.
  • Соціалізація - Я прийшов провести час з друзями та сім'єю
Відвідувачі приходять провести час із друзями чи сім'єю (або долучитись до соціуму в цілому). При цьому вони очікують нагоди поговороти, взаємодіяти, поділитись досвідом і виставки можуть становити основу для цього.
  • Повага - Сприймай мене таким, який я є і те що я знаю.
Відвідувачі хочуть бути сприйнятими зі своїм багажем знань та зацікавленостей. Вони не хочуть виставок, підписів чи персоналу, що виокремлюють їх, ставляться зверхньо чи роблять, щоб відвідувачі почувались безпорадним.
  • Комунакація - Дозволь мені зрозуміти, а також виговоритись
Відвідувачам потрібні акуратність, честність та чіткість комунікації від підписів, програм та персоналу. Вони хочуть задавати питання, чути і висловлювати різні точки зору.
  • Навчання - Я хочу навчитись чогось нового
Відвідувачі приходять ( і приводять своїх дітей) "навчитись чогось нового", але вони навчаються в різні способи.  Це дуже важливо знати, як відвідувачі навчаються, оцінити їхні знання та зацікавленості. Контроль над відволікаючими моментами (таких як натовп, шум, перенасичення інформацією) також сильно допомагає.
  • Вибір та контроль - Дозволь мені вибрати, дай мені певний контроль
Відвідувачам потрібна певна автономія: свобода вибору, відчуття певного контролювання, можливість торкатись і підійти якомога ближче. Вони повинні використовувати власні тіла і рухатись вільно по музею.
  • Випробування та впевненість - Дай мені випробовування і я знаю, що впораюсь
Відвідувачі хочуть відчути певні здобутки. Дуже легке завдання стане нудним, а дуже тяжке - клопотом. Надання широкого кола можливостей задовольнить їхній широкий рівень навичок.
  • Ревіталізація - Дозволь мені піти відновленим
Коли відвідувачі зфокусовані, цілком залучені і насолоджуються собою, час завмирає і вони почуваються "відновленими": текуче відчуття того, що виставка надихає.

Переклад: Червоний Євген
Judy Rand The Visitor's Bill of Rights // Reinventing the museum: the evolving conversation on the paradigm shift. 2nd ed. Altamira press pp. 315-316
Continue reading Список прав відвідувача. Джуді Ренд

середа, 6 березня 2013 р.

"Рядочки" як мова інтерпретації


Так склалось, що музеї звикли виставляти свої предмети рівними рядами в рівних колонках з таксономічно-систематичною педантністю. І це цілком зрозуміло. Адже сама система вимагає чіткої систематизації колекції для загального розуміння наявних "скарбів" і можливості легкої навігації по колекції. Така система запозичена з музейної колекції на музейну експозицію та музейну інтерпретацію. Так зручніше самому музею і її працівникам. Але проблема полягає в тому, що музей призначений не для самого себе, він не може існувати сам в собі, а лише для відвідувачів. Саме із цією думкою повинна будуватись виставка. Тому рядочки археологічних нуклеусів чи рядок птахів втрачає будь який зміст окрім представлення різноманітності і популяризації багатства колекції музею. І лише спеціаліст зможе побачити в цих рядах сенс, адже він має попередній інформаційний багаж. А  для більшості відвідувачів така різноманітність так і залишиться містичним феноменом українського музею.
 Відвідувач поставить собі плюс в карму за відвідини музею, але так і не винесе нічого нового для себе, окрім згадки, що в музеї є багато всього. Відвідувачам мають бажання навчитись нового і незвіданого  Адже такі відвідини музею порівняти із вивченням мови, коли до тебе спілкуються іноземною мовою і без попереднього багажу знань мови, скільки б не було намагань щось навчитись, скільки б зусиль не вкладалось - зрозуміти чужу мову так і не вдасться. Саме музейники мають почати говорити доступною для відвідувача мовою, яка таємнича, невідома, але в той же час зрозуміла і захоплююча. Саме це дасть змогу створити діалог між музеєм і громадою та започаткувати відносини, що базуються на довірі та повазі, взаємозацікавленні та захопленні.
Continue reading "Рядочки" як мова інтерпретації

субота, 23 лютого 2013 р.

Музейний сайт: матеріал для роздумів

http://solomonmacauley.files.wordpress.com/
Наявність сайту організації є обов'язковим елементом її існування та життєдіяльності. Принаймні, це загально прийнята норма. Сайт виконує роль візитної картки організації, створює її імідж і доводить її "законність" та сприяє формуванню ідентичності. Сьогодні в українському музейному середовищі ведуться дебати про повернення до життя музейних сайтів, які не оновлюються, а їх старі версії вже давно пережили свій вік. Зокрема про ці проблеми говорять на інтегрованому в сайт Української правди проекті "Динамічний музей" та на Музейному просторі .
Приємною новиною стало те, що у соціальних мережах зросла віртуальна присутність українських музеїв. Це відзначає автор статті Олексій Копитько і наводить рейтинг музеїв в мережі Facebook. Така тенденція не в новинку і на те є декілька причин. По-перше - це загально суспільний тренд, в якому музеї не є виключенням. По-друге, управління Facebook сторінкою у соціальній мережі не потребує майже ніяких спеціальних навичок, окрім впевненого користування персональним комп'ютером. Тому, будь який працівник музею може взяти на себе ініціативу відкрити і провадити таку сторінку, і заробляти для музею бажані "лайки". Такого виду діяльність також можна позиціонувати як захоплюючу гру, де ставками є публікації, а виграші це "лайки" та статистика поширення.
Таку саму долю могли б мати сьогодні і музейні сайти, якби не кілька але... Коли популярність мати свій сайт набирала ваги, то всі сторінки, структуру і інформацію треба було вносити власноручно, тобто мати мінімальні навики кодування. І цим користались веб-дизайнери, адже без них робота сайту була б не можливою. Ймовірно, що на сьогодні ще залишилось багато музейників, які вважають так само. Насправді ж все набагато простіше, якби співробітникам музею запропонували скористатися однією з CMS-платформ (CMS - content mаnagement service або система управління вмістом). Ці платформи призначені для зручного і автоматичного адміністрування наповненням сайту з тою ж легкістю, що й на блозі чи у соціальних мережах. Тобто єдиною роботою веб-дизайнера є власне дизайн сайту та його запуск. Після чого сайт готовий до роботи. Інколи трапляються ситуації, коли за прийняття  рішень щодо створення та наступного обслуговування інтернет-сторінки відповідальними є  непоінформовані про існування таких систем працівники (тобто старші по кар'єрній драбині), що бояться будь-яких змін. Деякі музеї не бояться і створюють свої сайти на блоговому ресурсі (http://www.museudobrincar.com/), бо головним все ж залишається основна функція - подання найсвіжішої інформації. І тут вже варто посперечатись із автором публікації (http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/21/108504/), який порівнює українські музейні сайти із набільшими музеями світу (Лувр та Британським музеєм), які за своїм бюджетом перевищують весь бюджет Міністерства культури України. З них варто брати приклад, але з ними не можна порівнювати.
Та існування самого сайту, а точніше його наповнення, викликає багато питань як в Україні, так і закордоном. Деякі з них наведені нижче:

  • Чи заходять на сайт безпосередні відвідувачі музею?
  • Чим саме цікавляться люди на сайті?
  • Чи відповідає наповнення зацікавленням відвідувачів?
  • Чи сприяє сайт виникненню бажання відвідати сам музей?
  • Чи технології виправдовують покладенні на них сподівання?
  • Чи виправдовують сайти витрачені на нього фінансові та інтелектуальні ресурси?
  • Яке завдання стоїть перед сайтом музею?
  • Навіщо витрачати багато ресурсів для публікації колекції в інтернеті?
  • Чи потрібен музейний сайт взагалі, в практичному розумінні, коли є соціальні мережі та інші широко поширені інтернет-сервіси?
Ці ж самі питання задає музейному співтовариству Koven Smith (відео), директор відділу технологій в Денверському музеї мистецтв. І на ці питання немає однозначної відповіді. Справа в тому, що кожен музей повинен сам вирішувати чи створювати естетичний, функціональний та інформативний сайт, чи присвятити час та зусилля розбудові своє аудиторії в соціальних мережах.





Continue reading Музейний сайт: матеріал для роздумів

субота, 9 лютого 2013 р.

, ,

Музейні тренди сьогодення


Для розвитку любої галузі характерні тренди. Не є виключенням і музейна галузь, де присутні свої характерні  і особливі тренди. До них варто прислухатись і брати до уваги, якщо музейні професіонали хочуть бути на рівні сучасних музеїв або впровадити інновації в цілу галузь. Ми наводимо список трендів, які на сьогодні переважають у політиці діяльності в основних музеях світу. А саме
  • Дігіталізація (перехід і пріоритет цифрового формату в музеях)
  • Відкрита влада (Прозоре управління)
  • Відкритість колекцій (Доступність до колекцій)
  • Віртуальний продаж квитків і доступ до музею за ними
  • Електронні книги та електронна документація музею
  • Інтеграція смартфонів в музеї
  • Розширення меж інтерактивності
  • Глобальний погляд 
  • Застосування кінекту (управління комп'ютерними пристроями без засобів вводу)
  • Розвиток музею шляхом залучення фрілансерів, волонтерів та інших спеціалістів (зменшення ролі куратора, як єдиного керівника)
  • Вбудовані технології
  • Соціальні мережі
  • Досвід он-лайн
  • Залучення художників і побудова арт-об'єднаннь в межах музейного середовища
  • Змішування культурних кордонів
  • Використання відкритого ресурсу
  • Рівний доступ для всіх
  • Створення заходів у музеї
  • Залучення місцевої громади
  • "Зелений музей" (енергоефективність, повторне використання)
Методи впровадження даних трендів мають найрізноманітніші форми і часто стають унікальними та дуже успішними. Таким чином музейні тренди перетворюються на стандартні практики і правила "доброго тону" в музейному середовищі. Тренди - це шляхи, якими йде розвиток музейної справи. Їх можна і не розвивати, як це роблять передові музеї світу, але їх варто використовувати у своїй повсякденній практиці

.
Continue reading Музейні тренди сьогодення

четвер, 31 січня 2013 р.

Ресурси знання

Доступні ресурси з музейної тематики


Exhibitionist Online Archive -
Журнал присвячений  теоретичним і практичним аспектам виставкової діяльності, її критики, огляду книг та іншим деталям експозицій.
Continue reading Ресурси знання

середа, 23 січня 2013 р.

,

Конференція "Жовківські читання 2013"


Міжнародна наукова конференція "Жовківські читання 2013"

21 січня 2013 13:38 |
Львівська національна галерея мистецтв та музей «Жовківський замок» запрошують музейних працівників та науковців-музеєзнавців взяти участь у Міжнародній науковій конференції «Жовківські читання 2013», яка запланована на кінець серпня 2013 року.

Обговорення буде проводитися в таких напрямках:
•    Сучасний музей в історичній будівлі:
- правові аспекти використання пам’яток архітектури;
- інновації в музейництві;
- нові концепції і стратегії розвитку;
- сучасні підходи до створення експозицій, реставраційних майстерень та фондосховищ.
•    Палацові колекції та збірки:
- дослідження;
- збереження;
- експонування.

Метою конференції є науковий підхід до розгляду запропонованої тематики, подані до розгляду статті повинні містити наукову проблематику дослідницькі матеріали з даних тем.

Оскільки до початку конференції заплановано видати збірник матеріалів, просимо роздрукований текст статті в одному примірнику і записаний на електронний носій СD-DVD надіслати до 20 червня 2013 року за адресою:
Софія Каськун,
Музей "Жовківський замок",
пл. Вічева, 2, Замок
м. Жовква,
Львівської обл. 80300
Або на е-mail: zhovkvazamok@gmail.com із зазначенням в полі –тема- «на конференцію»

Вимоги до оформлення матеріалів:
-    ретельно вичитані тексти доповідей українською мовою у електронному вигляді, обсягом до 10 сторінок (разом з бібліографією), шрифт Times New Roman,  кегль – 14,  інтервал -  1,5,  формат rtf.; поля: верхнє та нижнє – 2,5, зліва –3,0, справа –1,5, вирівнювання по обох полях;
-    ілюстрації окремим файлом кожна у форматі JPEG роздільна здатність не менше 300 dpi з підписами до них;
-    у правому верхньому куті  перед заголовком матеріалу  вказати повністю прізвище,  ім’я та по-батькові автора, науковий ступінь, місцевість; нижче, по центру, назва статті, анотація, ключові слова; текст статті; посилання на джерела;
-    анотація і ключові слова українською та англійською мовами;
-    бібліографічний опис відповідно до вимог ВАК України;

За точність цитування, наведення прізвищ, дат, посилань, граматичні і стилістичні помилки відповідальність несуть автори матеріалів.

Оргкомітет  залишає за собою право відбору статей і не розглядатиме матеріали, що не відповідатимуть тематиці конференції чи зазначеним вимогам.

На окремому аркуші слід подати відомості про місце роботи чи навчання, посаду, науковий ступінь, вчене звання, адресу, е-mail, номер телефону.

Просимо взяти до уваги:
-    Проживання та проїзд за рахунок відряджуючої сторони;
-    Музей бере на себе допомогу в розміщенні учасників конференції - орієнтована ціна проживання буде подана пізніше;
-    Маршрут планованої екскурсії буде визначено, враховуючи побажання учасників. Щиро запрошуємо

Завідуюча музею «Жовківський замок» Софія Каськун тел. 0679969668
Оригінал публікації на сайті prostir.museum
Continue reading Конференція "Жовківські читання 2013"

неділя, 20 січня 2013 р.

, , , ,

Стандарти для музейних експозицій та їх індикатори



Стандарти для музейних експозицій та їх індикатори 

Philadelphia Art Museum
Вступ
Виставки - це публічне лице музеїв. Ефективна презентація колекцій та інформації на виставках є унікальною діяльністю музеїв, і через свої виставки більшість людей знає музеї.
Музейні виставки є комплексом, висловлюючись скромно, що вимагає часу, енергії та професійності багатьох людей. Сьогодні музеї розуміють, що ефективне планування, менеджмент ресурсів, дослідження та інтерпретація, збереження колекцій, маркетинг, мерчандазинг, дизайн та виготовлення, публічні програми, публікації і фандрайзинг все це вносить свою частку в місію музею. Тим не менше, є необхідність, нас як професіоналів, не втрачати розуміння важливості експозицій, як окремого елементу.


Стандарти для музейних експозицій

 Виставка є успішною коли вона фізично, інтелектуально та емоційно заангажовує своїх відвідувачів. Якщо все узгоджується із планом експозиції, то це і є результат успіху. Грамотно побудована виставка не потрубеє демонструвати всі ці властивості. План повинен бути радше описовим, ніж канонічним. Але є невелика частка елементів, що є чи могла би бути обов'язковою для якісного експозиційного дизайну. Ми повинні завжди дозволяти собі рішучість для, часто блискучих, відхилення від норм.
Наступні стандарти для музейних експозицій організовані в шість основних категорій і з описами складової ефективності для кожної категорії і досягнення стандартів категорій, що можуть бути використані у виставках.

1.  Обізнаність аудиторії
Чи аудиторія відреагувала добре на виставку і чи зворотна реакція досягла цілей, які були поставлені перед виставкою?

 Досягнення стандарту відображається в наступному:
Comcast building. Philadephia
  • Є переконливі докази, що виставка досягнула поставленої, для своєї аудиторії, мети чи/або є переконливі докази що виставка перевершила покладені цілі і результат непередбачуваності є позитивним досвідом для відвідувачів.
  • Рішення щодо вмісту, способу вираження і дизайну базуються на рішеннях для призначеної аудиторії.
  • Відвідувачам надана інформація в різноманітних формах для задоволення різних потреб. Якщо ні, то чому?
  • Виставка спроектована задовольнити потреби, як тих хто хоче лише поверхневу інформацію, так і для тих, хто ладний присвятити більше часу виставці. Якщо ні, то чому? 
2. Вміст
 Чи виставка містить в собі інтеграцію наповнюючих елементів

Досягнення стандарту відображається в наступному:
  • Предмет відповідає формату виставки, разом з використаними колекційними об'єктами, середовищем, феноменальністю та іншими значеннями фізичної презентації вмісту 
  • Важливі ідеї, що базуються на відповідному авторитеті є чітко висвітленими  через референцію до об'єктів на виставці.
  • Вміст відображає сучасний рівень знань про предмет.
  • Тематика виставки є актуальною чи виставка привносить інтерес до важливості предмету.  
  • Є достатня кількість об'єктів для висвітлення необхідної теми


3. Колекції

Чи норми збереження об'єктів та норми охорони відповідно використані.

Досягнення стандарту відображається в наступному:
• Об'єкти є відповідно змонтовані

• Вимоги необхідним умов збереження ( рівень світла, контроль клімату) та охорони досягнуті.
4.Інтерпретація/Комунікація

Чи інформація/повідомлення  є чітким і зв'язаним?


Досягнення стандарту відображається в наступному:

• Назва виставки відповідає предмету і звучить привабливо (заманливо)

•  Ідея чи набір ідей чітко висловлені і ці ідеї зрозумілі для відвідувачів

• Важлива частка предметів, що відповідає тематиці, висвітлена. Якщо ж ні, то має бути дуже вагома причина

• Наявний логічно зв'язаний формат, який легко прослідковується в представленні інформації та отримання відповідей.

• Припущення та точки зору є чітко відділені від фактів. Не варто подавати дефінітивних відповідей, якщо це не шкодить тематиці виставки. Підняття питань та наявність площини для їх обговорень повинно бути достатнім

• Особливі теми чи індивідуальні об'єкти повинні відображатись відповідно до їхньої значимості

• Інтерпретаційні медіа (підписи, світло, інтерактивні елементи, тощо) має відповідати цілям, наповненню та залученій аудиторії

• Виставка є захоплюючою. Зусилля, що затраченні на те, щоб зробити предмет цікавим, виправдовуються коли, через забезпечення привабливим представленням теми, є можливості встановлення особистісних взаємозв'язків та значень 

5. Дизайн та виготовлення 

Чи медіа (виставкові елементи) і їх значення у просторовому розташуванні, дизайні і фізичному показі використані відповідно до теми виставки, її предметності, колекції та аудиторії. 


Досягнення стандарту відображається в наступному:
  
•Елементи дизайну (колір, кольорова графіка, фурнітура) присвячені і підтримують  основну ідею виставки та її тон
• Орієнтири на початку і впродовж виставки надають відвідувачам концептуальний, фізичний і емоційний настрої виставки. Просторова організація підкріплює експозиційну організацію

• Напрямки руху по експозиції є очевидними для відвідувачів і підтримують екпозиційний поділ інформації та досвіду

• Для кожного елементу експозиції (фурнітура, аудіо-візуальні матеріали, друковані матеріали) використання матеріалів та якість виготовлення відповідає дизайнерській концепції аудиторії, тривалості виставки та її бюджету

6. Ергономічність: людські комфорт, безпека та доступність

Чи виставка є фізично доступна для всіх? Чи почувають відвідувачі себе комфортно і безпечно на виставці? 

Досягнення стандарту відображається в наступному:

• Якщо виставка містить проблемні моменти (матеріали), то відвідувачі мають бути повідомленні і вирішити чи хочуть вони її побачити чи ні

• Настанови необхідно давати при потребі, завжди. Настанови мають бути чіткими та зрозумілими

• Наявність сидячих місць, якщо є можливість

• Підписи є заохочуючими, інформативними, розбірливими та легко зрозумілими

• Виставка доступна повністю, доступна для всіх відвідувачів і потреби всіх потенційних відвідувачів враховані


Індикатори досконалості в музеї

Museum of Native Americans.
В той час як виставки досягають рівня професіоналізму, кожного року є декілька виставок, що досягають досконалості перевершуючи стандарти практики в умінні інтерпретації. Також це стосується дизайну, що вдосконалюється шляхом застосуванням інновацій, що розширюють межі прийнятої музейної практики. Такі експозиції є вельми відомими і оперують як моделі  музейних експозицій. Музеї, щоб змінити досвід відвідувачів, часто посилаються на них. 

Деякі особливі індикатори виставкової досконалості є:

• Аспект виставки є інноваційним в певному розумінні

•Виставка пропонує нове бачення чи нове розуміння предмету

• Виставка презентує нову інформацію

•Виставка синтезує і провокує наявне знання і/або колекційні матеріали в провокативний спосіб

• Виставка включає використання інноваційних медіа, матеріалів чи інших елементів дизайну

• Виставка є особливо красивою, властиво виключно  їй породжувати персональну, емоційну відповідь і глибоко запам'ятовуватись з конструктивної точки зору

• Виставка викликає відповіді від відвідувачів , що є доказом трансформації досвіду. Такий досвід часто характеризується так: Це було чіпляюче. Виставка відкриває очі. Я ніколи вже не буду дивитись на ХХХ в той самий спосіб. Мене переповнює натхнення. До мене на кінець дійшло!!


Continue reading Стандарти для музейних експозицій та їх індикатори

четвер, 10 січня 2013 р.

, ,

Дотик до природи: Смітсонівський Природничий Музей



10.12.2012
Євген Червоний, стипендіат програми Фулбрайта в Україні, співробітник Державного природознавчого музею у Львові, спеціально для УП.Життя
Вже понад півтора століття в столиці Сполучених Штатів Америки працює Смітсонівська інституція, яка об’єднує 19 музеїв (відкриття ще одного заплановано на 2015) та 9 наукових центрів, а також Вашингтонський зоопарк та ботанічний сад.
Цей музейно-дослідницький комплекс вражає не лише розмірами своїх будівель і колекцій, але й дослідженнями, які тут проводяться.
Сюди входять найбільш відомі музеї країни, такі як Музей американської історії (American History Museum), Музей авіації та дослідження космосу (Air and Space Museum), Музей американських індійців (American Indian Museum), Природничий музей (Museum of Natural History) та ін.
Однією з особливостей Смітсонівської інституції є нещодавно збудований Центр музейної підтримки (Museum Support Center), де здійснюються дослідження з технік та методів зберігання колекції всіх підпорядкованих музеїв, проводять фізико-хімічний аналіз елементів колекцій та їх руйнівних агентів, спостерігають за процесом збереження всіх типів матеріалів.
Складність організації Смітсонівського музейно-дослідницького комплексу важко повністю уявити і описати, тому мова сьогодні йтиме про інше.
Уявіть собі звичайний суботній день. Ви манірно прогулюєтесь по центральній алеї міста, і проходячи повз велику будівлю, бачите чималу чергу. І не просто чергу, а чергу в музей. І одразу виникає питання: чи можливо таке?
Так, можливо. Бо йдеться про найбільш популярний музей Смітсонівського комплексу - Природничий музей, кількість відвідувачів котрого щороку перевищує 35 мільйонів. І черги тут не в новину.
Природа та її таємниці завжди захоплювали й хвилювали людей і продовжують викликати живий інтерес досі, тому відвідувачі готові вистояти тут довжелезну чергу. Музей може похвалитись найбільшою колекцію експонатів в світі - це понад 126 мільйонів екземплярів.
Понад 1000 працівників та близько 1000 волонтерів працюють як з колекціями (формування, зберігання та дослідження), так і проводять лекції для студентів університетів, екскурсії для відвідувачів. Музей пропонує найрізноманітніші навчальні програми для осіб різного віку, інтернські та волонтерські програми, що дозволяють підвищити кваліфікацію та долучитись до корисної для суспільства справи.
Тут можна знайти все, що має бути в сучасному музеї: сучасні виставки на різноманітну тематику, з використанням інтерактивних технологій та сучасного технічного забезпечення, сувенірний магазин, кафе, кінотеатр.
Якість роботи і популярність музею говорить сама за себе і прямопропорційна кількості відвідувачів 
Однією з найбільш атракцій є нічний візит в музей зі спальними мішками та подушками, де можна відчути себе одним з героїв відомого фільму "Ніч в музеї". На сьогодні наявність всіх вище перелічених складових вважається ознакою доброго тону в музейній практиці. Та справжньою гордістю Смітсонівського Природничого музею є доступні для кожного виставки. Фінансова підтримка держави та приватних донорів дозволила зробити відвідини музею безкоштовними.
Тематика самих виставок різноманітна. Від динозаврів до висвітлення проблем світового океану, від методів наукових досліджень до еволюції людини.
В залі з динозаврами можна побачити таких гігантів, як диплодока та кровожерливого тиранозавра, травоїдного трицератопса та гігантського птеродактиля. Рідкісні екземпляри зібрані зі всіх куточків планети і змушують затамувати подих.
Поряд із скелетами в залі розташована показова майстерня палеонтолога, де відвідувачі можуть спостерігати спеціаліста за роботою, котрий вивчає найдрібніші деталі скелету динозаврів під мікроскопом, робить копії кісток тощо. Все це є надзвичайно цікавим, як для молодої так і дорослої публіки і призначено популяризувати наукові дослідження серед відвідувачів.
Відкрита палеонтологічна лабораторія: захоплююча атракція і місце праці водночас 
Це вигідні інвестиції в науку держави, з огляду на те, що один із молодих відвідувачів в майбутньому саме завдяки музею вирішить стати палеонтологом.
Поряд із динозаврами, розташована виставка присвячена двом третім площі нашої планети -океанам, де над відвідувачами підвішений.... кит. Так цілий кит, а під ним можна побачити гігантського кальмара, рибу-релікта - латимерію та ще багато інших морських створінь. Поряд із муляжами і законсервованими об’єктами в залі океану можна побачити його найбільш живописний елемент – кораловий риф.
Великий акваріум із живими коралами і рибами вражає своєю кольоровою гамою і є найпопулярнішим місцем відвідувачів цієї виставки. Оскільки це музей про природу, тому найкраще представити природу можна в живому вигляді і для цього створено живий куток із комахами, де можна спостерігати багато цікавих комах та в розрізі можна побачити життя у вулику.
Поряд із виставкою тропічних комах, розташувався "великий кокон" - оранжерея з … живими метеликами. Протягом цілого року в музеї можна потрапити в тропічний клімат і спостерігати за метеликами, які порхають над відвідувачами, шукаючи нектар в оранжереї серед численних квітів.
Цікаво, що в музей ми потрапляємо ще задовго до самої будівлі. Головною виставкою природничого музею є сама природа і музей використав цей факт. На території довкола музею створений сад метеликів, які тішать своєю присутністю ціле літо. Сад птахів із годівницями, та стаціонарні визначники птахів тут доповнюють виставки всередині приміщення.
Примузейна територія доповнює сам музей і виконує просвітницьку функцію 
Поряд із тваринами, всі рослини, які висаджені на цій території мають свій підпис і навіть звичайні перехожі можуть дізнатись щось нове і чомусь навчитись, ще не потрапивши в музей.
Це те, що стосується видимої складової музею, того, що відвідувач може побачити, до чого може доторкнутись. Але з виставкою, як із великим концертним дійством. Ми бачимо лише світло прожекторів, рухи артистів, музику та свято на сцені. Все це є результатом роботи великої кількості людей та техніки. Так і тут, за зачиненими дверима музею в обладнаних за останнім словом науки та техніки лабораторіях проводяться біологічні, геологічні та екологічні дослідження.
Музей також популяризує свою місію, як наукової установи.
За попереднім узгодженням, тут проводяться екскурсії "за лаштунки" музею, де можна ознайомитись із фондосховищами та їх вмістом - колекціями. Колекції тут і справді вражають. На сьогодні Смітсонівська інституція визначила для себе пріоритет оцифровування колекції, відповідно до якого проводяться постійні роботи.
Працівники музею вважають, що навіть найдрібніші деталі є важливими і їх необхідно зберегти. Тому окрім самих експонатів, оцифруванню піддаються і старі мапи, і польові щоденники науковців та інша документація, що наукової діяльності. Усі оцифровані колекції є доступні в онлайн режимі і кожен - від спеціаліста-біолога до зацікавленого глядача і може ознайомитись із ними.
До зберігання колекції ставляться дуже відповідально. Тут проводиться постійний моніторинг стану колекції і виявлення пошкоджень, що зумовлені невідповідною вологістю та температурою, шкідниками чи іншими пошкоджуючими агентами. За всім багатством стежить головний консерватор - Catherine Hawks із групою волонтерів. Її робота виявити невідповідності із сучасними методами зберіганням колекції. Колекція тут завжди була і є на першому плані і розглядається із перспективою її використання у далекому майбутньому.
Одна із виставок Смітсонівського природничого музею присвячена океанам 
Розповісти про все побачене, а тим більше передати емоції не можливо через написану статтю. Варто побажати українським музеям провадити політику орієнтовану на власне відвідувача, на потреби котрого й орієнтувати свою роботу.
В Україні відомі лише два великі природничі музеї - Національний Науково-Природничий музей у Києві та Державний природознавчий музей у Львові.
Поряд з ними є багато регіональних та університетських музеїв, які не можуть створити історично значимий прецедент у ведені музейної справи через відсутність фінансування і відповідного персоналу. Лише два найбільших природничих музеї можуть лідирувати в галузі природничої музеології.
Як показує досвід сусідніх країн, проблема застосування сучасних методів ведення музейної справи полягає не лише в наявності чи відсутності фінансової підтримки зі сторони держави. Тут перш за все постає питання зміни філософії самого музею і його трансформації від суто академічної установи для "обраних" у відкритий соціально-навчальний центр для кожного. Коли такі зміни прийдуть до музейників наразі не відомо.
Але вже сьогодні ми бачимо позитивні тенденції в цьому напрямку. Міськими радами запроваджено нагороди для найактивніших музейників, зокрема львівською. Нещодавно був оголошений переможець безпрецедентного конкурсу "Динамічний музей", на кону якого стояло 10 мільйонів гривень.
 Колекції музею: один із сотні рядів, де зберігаются наукові колекції з усього світу
Його отримав Державний Природознавчий музей, який на жаль вже два десятиліття закритий на реконструкцію. Цей музей може створити унікальний прецедент в Україні. Ресурси і передумови для цього вже є: фінансова підтримка і необхідність створення музею з "нуля".
Тому лишається подолати всі негаразди, що існують в музейній сфері і рухатись вперед повільними, але впевненими кроками. Інколи не помітні оку зміни одного музею можуть привнести такі необхідні корективи в історію цілої галузі музеології.
А Смітсонівський Природничий музей є вдалим прикладом для наслідування і українським музеям необхідно лише вибрати шлях саморозвитку, щоб досягти такого ж рівня, бо Смітсонівський Природничий музей – це місце де приємно працювати і місце, яке варто відвідати.
Оригінал статті: http://life.pravda.com.ua/culture/2012/12/10/117099/
Continue reading Дотик до природи: Смітсонівський Природничий Музей
, , , , ,

Логотип музею

Логотип музею. Що це? Це проста забаганка музею чи його герб? Наскільки він потрібний музею? Який дизайн вибрати для логотипу? Всі ці питання турбують музейну спільноту дуже часто, тому спробуємо розібратись і дати відповіді на вище поставленні питання.
Логотип музею сучасного мистецтва
Згідно сайту http://dictionary.reference.com/ лого або логотип - це графічна або символьна презентація імені компанії, торгової марки, абревіатура, часто унікально розроблена для легкого розпізнавання. І всі популярні компанії мають логотип. Згадаймо тільки надкушене яблуко Епл,  невідома хвиля Найк, п'ять кілець Олімпійських ігор. Все це добре відомі нам марки і нам вистачає сотих долей секунди для їх розпізнавання. Тоді як текстова інформація передбачає зчитування і сприйняття, розпізнавання графічного рисунку проходить набагато коротший шлях в нашому мозку. Навіть словесні лого Гугл, Скайп, Фейсбук нами сприйматься вже як графічна інформація, а не символьна, адже вони мають свій шрифт і кольорову гаму. І музеї давно використовують цю стратегію суспільної впізнаваності за допомогою логотипів.
Логотип одного із Смітсонівських музеїв - Природничого
Згадаймо найпопулярніші з них -  Смітсонівське "сонце", чи Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку - MoMA, чи навіть символічне N Природничого музею в Лондоні. Всі вони добре впізнавані. Та навіщо ж музеям логотип? Музей намагається створити свою ідентичність, він намагається підкріплювати свої дії візуальними знаками, де всі проекти і вся діяльність буди сприйматись громадськістю. Це підпис своєї роботи, що в свою чергу накладає на музей відповідальність за неї. Логотип - це також і запрошення. Якщо музей здобув чудову репутацію в громадських колах, то відвідувачі одразу будуть знати, що матеріал, акція чи виставка є вартою того щоб її побачити. Це скорочує час відвідувача на пошуки додаткової інформації про наступаючу подію. Власне тут логотип виконує свою першочергову роль - швидкої передачі інформації вже про те, хто причетний до події, де вона відбудеться (в більшості випадків) і якого характеру вона буде. Весь цей інформаційний код закладений лише в невеликому зображені під назвою логотип.
Далі постає питання: як вибрати його дизайн? Стосовно цього існує багато літератури та інтернет матеріалів. Можна зазначити лише одне - він має бути достатньо простим, ненав'язливим і легко запам'ятовуватись. І звичайно, він має ідентифікувати музей.  Для більшого натхнення тут представлено приклади логотипів різних музеїв. Думаю, варто з'єднати творчий запал, креативність і дані попередньої оцінки громадської думки для створення логотипу, який будуть впізнавати всюди. Але варто пам'ятати: не логотип творить музей, а музей творить логотип, самого себе і збирає людей довкола себе.
Бруклінський музей. Лого
PS: Ліворуч приклад дуже вдалого логотипу для музею. Він водночас є і сталим, яким має бути логотип для впізнаваності, і динамічним, адже міняє свою зовнішню оболонку.


Література по темі:


  1. Seyed Mahmoud, Shabgoo Monsef, Javad Mousavian Seyyed, and Shahram Gilaninia. 2011. The role of logo redesign in creating brand value. Journal of Management and Strategy 2, (2): 46, 
  2. Sean Adams,Noreen Morioka,Terry Lee Stone / Logo Design: A Hands-On Guide to Creating Logos
  3. Gareth Hardy / Smashing Logo Design: The Art of Creating Visual Identities
  4. http://www.bbmg.com/news-its-how-we-live/2011/03/dynamic-identity-systems-trend-or-an-evolution-in-the-principles-of-logo-design/
  5.  Logos : logo, identity, brand, culture Crans-Pres-Celigny, Switzerland : Roto-Vision, c1999. In English. ISBN 2880463289 

Continue reading Логотип музею

вівторок, 8 січня 2013 р.

, ,

Нова книга до вашої бібліотеки


Наші російські колеги  "Творча група "Музейні рішення"" видали книгу присвячену Музею 2.0 під назвою "Музей как пространство образования: игра, диалог, культура участия".  В книзі висвітлено багато актуальних тем для музейних спеціалістів, особливо що стосується організації освітньої діяльності музею.

Дарья Агапова. Культура участия: миллионы диалогов 
Роджер Харт. Участие детей: от симуляции к полноправию
Татьяна Гафар. Образование в современном музее: типы программ и направления развития
Вероника Голицына. Пришел, увидел, осознал 
Часть 2. Управление творчеством: тексты, издания, путеводители
Анна Щербакова. Тексты в музее. Для кого они?
Дарья Агапова. «Да и нет не говорить, черное-белое не называть»
Ольга Леонова. Музейные издания для детей
Софья Пантюлина. Игровой путеводитель по музею.
Практические рекомендации составителям
Марина Мацкевич. «Как поймать сюжет и не оставить подвешенных вопросов». 12 тезисов по созданию сюжетов и задаванию вопросов в игровых путеводителях библиотеки
Ольга Синицына. Образовательные программы в музеях и музейные библиотеки
Часть 3. Коммуникация с каждым: психология, наследие и новые медиа
Лина Коган-Лернер, Наталья Копелянская. Подростки в музее: что важно не забывать? 
Подростки в музее: два подхода. Комикс
Музейный сайт как инструмент музейного просвещения.
Творческая память. Художественные образовательные медиа проекты на основе культурного наследия

Окрім цікавих тем, видання на російській мові, що буде доступне більш широкій аудиторії і має відкритий доступ. Тому не пропустіть нагоди дізнатись про музейну справу більше
Читати в Issuu або завантажити за посиланням Завантажити книгу.
Приємного читання.
Continue reading Нова книга до вашої бібліотеки