Мяка сила музеїв від Лорда та Бланкенберга.

Continue reading

Ресурси по реставрації та збереженні колекцій

"Відкритий доступ" Фото К. Радченко

Збереження колекцій. Найцікавіші і найкорисніші ресурси

Збереження онлайн (CoOL)
 www.cool.conservation-us.org

Фундація Американського іституту збереження історичних та мистецьких робіт  (FAIC) http://www.conservation-us.org/foundation/initiatives

Бібліотеки конгресу
http://www.loc.gov/preserv/

Історичне об'єднання Мінесоти (MNHS)
http://www.mnhs.org/preserve/conservation/

Національний архів (NARA)
http://www.archives.gov/preservation/formats/

Національний парковий сервіс (NPS) http://www.nps.gov/museum/publications/conserveogram/cons_toc.html - консервограми з цікавими кейсами

Північносхідний центр збереження документації
 http://www.nedcc.org  - збереження книг, документів, фото.

Бережіть свої скарби від Державного історичного товариства Геральда Форда в Небрасці http://www.netnebraska.org/extras/treasures/index.htm

 Національний траст з історичного зберігання (NTHP) http://www.preservationnation.org/ - захист старих будівель від протікання, енергоефективність, захист.

Австралійський інститут збереження матеріалів культири  (AICCM) http://aiccm.org.au/
“Remedies Gone Wrong” (http://aiccm.org.au/conservation/remedies-gone-wrong)


Канадський інститут консервації (CCI) http://www.cci-icc.gc.ca/
а також їхні публікації
https://www.cci-icc.gc.ca/resources-ressources/ccinotesicc/index-eng.aspx

Інститут консервації (ICON) http://icon.org.uk/ Click on the “How to Care For…” series (http://icon.org.uk/what-is-conservation/caring-your-collection),  - від збереження археологічних матеріалів до скла

Національний архів Австралії
 http://www.naa.gov.au/collection/family-history/family-archive/index.aspx
http://www.artbabble.org/topic/museum-practice/conservation, or the conservation videos at http://www.conservationreel.org/.

Continue reading Ресурси по реставрації та збереженні колекцій

Сезон освіти онлайн в музейній сфері відкрито

Ми нарешті дочекались онлайн курсу з Музейної справи (музейних студій). Університет Лейкастеру з черня 2015 року запускає власний курс навчання присвячений основам музейного діла. Особисто я вже зареєструвався і очікую початку курсу з нетерпінням.
Сама школа музейництва у Лейкастері дуже потужна. Окрім магістерської програми навчання студентів, там також існує набір в аспірантуру з музейної справи.
Сам онлайн курс заснований на співпраці між університетом та Ліверпульським музеєм, адже практичний елемент у навчанні є надзвичайно важливим.

А ось коротке відео опису курсу, яке обіцяє, що курс буде цікавим.
Зареєструватись на курс можна за посиланням https://www.futurelearn.com/courses/museum, тому не вагаємось і реєструємось, адже це цілком безкоштовно,а знання безцінні.

Continue reading Сезон освіти онлайн в музейній сфері відкрито

Програмне забезпечення для музею

"Розібратись в тому, що маєш не так вже й легко"

Кожен музей має колекцію - цей факт є беззаперечним. А для вмілого і оперативного управління колекцією необхідне програмне забезпечення. Світовими компаніями розроблено велика кількість програм, які допомагають працівникам музею в цій нелегкій справі.

Кожна комп'ютерна програма для менелдменту колекції має свої плюси та мінуси і вже керівництво музею повинно прийняти рішення, яку вибрати для використання у своїй установі. Ми наводимо великий список програм, які відібрані спеціально для музейного користування. Більшість з них має тріал-версії, де потенційні користувачі можуть спробувати на власному досвіді і переконатись в якості тієї іншої програми.

Ми б хотіли звернути увагу на наступні параметри, які необхідно врахувати при виборі музейного програмного забезпечення

1. Можливість користування для багатьох користувачів із різним рівнем доступу
2. Налаштування та вивід різноформатних звітів та етикеток для експонатів
3. Можливість налаштування власних полів інформації для різних типів колекцій
4. Дружній, інтуїтивний інтерфейс
5. Можливість прямого завантаження зображень із сканера чи фотоапарату в базу даних
6. Відгуки користувачів програми та портфоліо клієнтів
7. Можливість формування аварійних файлів (backup)
8. Можливість  автоматичної публікації колекції онлайн

• Collections Trust CMS Software Survey 2012-2013 - 

• PastPerfect Museum Software- Поширена програма, яка акцептована Американською асоціацією державної та місцевої історії.

• Accumulatus - 

• AdLib Information Systems -

• Argus.net 

• Artbase - 

• ARTchive -

• Artlid - 

• Artlook Software -

• ArtStacks - 

• Artsystems - 

• ArtVault Pro Software 

• ArtWorks -

• CollectiveAccess -
• Collectify - Невелика, але дуже зручна програма для управління колекцією. 

• Collector Systems 
• DB2 Content Manager - 

• The Digital Ark Corporation -

• Eloquent Systems - 

• Gallery Systems - 

• galleryManager 

• INCA - 

• KE Software Inc. 

• Masterpiece Solutions 

• MicroMARC for Integrated Format - 

• Minaret - 

• Minisis -

• Museum Archive software project 

• Museum Collection Management

• Museum Data Solutions - 

• Ontia - 

• Re:discovery Software - 

• Selago Design, Inc. 

• SKINmuseum - 

• Small Museum Organizer Pro for Windows 

• System Simulation Ltd. 

• Theo Digital Gallery System - 

• Vernon Systems 

• Xebit 

Справа залишається за малим - вибрати.

Continue reading Програмне забезпечення для музею

Музеї та соціальні мережі: нові можливості

Втілення в життя креативних ідей та підтримання світових музейних трендів забезпечить музеям актуальність. Одним з сучасних методів музейної діяльності та новим трендом, особливо на території України, є використання музеями соціальних мереж, як засобу залучення аудиторії, поширення інформації та налагодження двостороннього діалогу між музеєм та зацікавленими особам. В даній статті висвітлено нові можливості і пов'язані з ними проблеми, що постали перед музеями та їх працівниками у процесі використанні соціальних мереж.

У XXI ст. пошук нових методів і нових стандартів роботи музеїв переходить на новий рівень - цифровий. Використання сучасних технологічних засобів, зокрема таких як соціальні мережі, передбачає  наявність як нових можливостей, так і, пов’язаних з ними, труднощів. Музеї можуть успішно використовувати соціальні мережі для розширення своєї аудиторії, розробки і запровадження неформальних методів навчання, створення нових стандартів розвитку та маркетингу, а також для формування нового рівня відносин між музеєм та представниками його цільової аудиторії.

Сьогодні соціальні мережі утворюють єдину платформу для взаємодії різних прошарків суспільства. Так, наприклад, число користувачів найбільшої соціальної мережі Facebook (www.facebook.com)  на початку жовтня 2012 року сягло відмітки в 1 мільярд індивідуальних користувачів і продовжує рости. Тобто кожна сьома людина планети має свій віртуальний профайл, наявність якого стала неодмінним атрибутом глобальної культури сьогодення. Рівень присутності людей в соціальних мережах з кожним днем невпинно зростає. Найбільше українських користувачів об’єднує російська соціальна мережа в ВКонтакте, яка за різними даними становить налічує 12-13 мільйонів.  Користувачі проводять свій час в соцмережах, спілкуючись, розвиваючи дискусії, шукаючи цікаві теми та новини. Беручи до уваги цей факт музейне співтовариство повинно розуміти що це надзвичайно велика потенційна аудиторія, яку можна залучити до музейного процесу.

З розширенням можливостей всесвітньої мережі і розвитком цифрових технологій вся система освіти і методи навчання мають бути переглянутими як школами, так і культурними інститутами (зоопарками, бібліотеками, музеями прим.авт.). Якщо еволюція навчального процесу передбачає включення соціальних мереж в навчальний процес, то вона вимагає розуміння того, як учні та студенти засвоюють знання і розробки відповідної методики [Russo at al., 2009]. Музеї мають можливість вже сьогодні планувати використання соціальних мереж для виконання своєї просвітницької місії.

Продовження читайте в наступному номері "Музейний простір"

Continue reading Музеї та соціальні мережі: нові можливості

Перед початком

Ми спробуємо перекласти цікаву підбірку матеріалів на тему "Дизайн музейної виставки" від відомого дизайнера та музейного консультанта Марка Вальгаймера.  Марк є автором близько сорока музейних проектів, засновником контрактної фірми по плануванню та виготовленню виставок та музейного консалтингу. Має значний досвід роботи в музеях, а також веде блог присвячений дизайну виставок та музейному плануванню.

Етап 1.

Перш ніж розпочати розробку дизайну будь- якої виставки, команда повинна з`ясувати наступні моменти.

Хто ваш відвідувач? Адже музей має на меті зацікавити певну аудиторію. Поставте себе на місце відвідувачів. Як саме вони добиратимуться до музею: на авто, громадським транспортом чи пішки? Чому вони вирішили відвідати музей? Що спонукає їх відвідати заплановану виставку?  Простий аналіз цільової аудиторії допомагає з’ясувати, що може вплинути на рішення витрачати час та певну суму грошей на відвідини виставки. Розподіліть відвідувачів на окремі групи - батьки,  зацікавлені туристи, сім’я на вихідних, тощо: кожна група має відмінні мотивації відвідин, і саме тому варто зрозуміти кожну групу відвідувачів окремо.

Виставковий план. Зазвичай музей поділений на окремі території (зони, галереї). Виставка містить окремі експозиції, об’єднані однією темою. Переконайтесь, що нова виставка пасує до загальної атмосфери музею.  

Дайте собі відповідь на наступні питання: Що відвідувач набуде під час виставки? Опитайте потенційних відвідувачів як вони розуміють тему виставки. Які питання в них виникають при короткій розповіді про тему виставки? Який рівень знань на дану тему? Що на виставці було б новим та цікавим для відвідувачів? Для того щоб провести подібне опитування, можна просто поставити стіл у холі музею і опитувати відвідувачів.  Найчастіше, чим простіше, тим краще. Досить часто музеї намагаються оцінити наскільки повно інформація була донесена до відвідувачів. Але правильно було б також з’ясувати про що відвідувачі хочуть дізнатись, чого вони сподіваються від виставки.  

Опис виставки. Простими словами розкажуть про що виставка. Яка тема виставки? Визначте віковий ранг відвідувачів на яких орієнтована виставка ( щось конкретніше ніж “від 2 до 102-х років”). Якою буде атмосфера виставки?

Доступність. Чи будуть мати змогу відвідувачі з обмеженими можливостями відвідати музей? Необхідно скласти короткий план організації доступності (наразі забезпечення доступності для відвідувачів з особливими потребами є складним завданням для українських музеїв, але при можливості її треба враховувати).

"Екологічність". Чи буде виставка "зелена" залежить від того чи плануєте ви утилізацію  або повторне використання виставкових матеріалів? Яка "тривалість життя" виставки? Як можна використовувати в майбутньому матеріали з виставки?

Організація простору. Який розмір виставкового простору? Яка доступність електричної мережі в приміщені? Розміщення розеток? Який доступ до приміщення? Розмір дверей чи ліфту? Планування виставкової експозиції найкраще розпочати із дослідження виставкового простору: намалюйте схему наявних ресурсів та розмірів, зазначте розташування світлових джерел.

Якщо роботи з підготовки виставки виконуватимуться організацією-підрядником, то варто мати на поготові чорновик договору “Про відповідальність сторін”.

Система розпізнавальних знаків – доцільно продумати і розробити уніфіковану систему знаків для експозиції. Кожен з виставкових елементів (артефакти,  експонати, відео), а також розетки і плани, повинні мати власне позначення, що включатиме його порядковий номер (див. коментар).

І нарешті цифри - який бюджет запланованої виставки? Який персонал необхідно залучити для обслуговування виставки? Часовий графік: скільки часу знадобиться для дизайну, виготовлення та інсталяції? Яка очікувана відвідуваність виставки?  Які засоби маркетингу будуть використані для поширення інформації про виставку: через інтерне, друк рекламних буклетів, реклама на радіо та телебаченні. Ніколи не пізно починати планувати маркетингові заходи виставки.

Всі ці кроки є необхідною частиною процесу створення дизайну виставок, і є однаковими, як для художніх музеїв, так і для природничих, і для наукових центрів. Різниця  полягає лише в наповненні самих виставок.

Від автора блогу:

Відмінність в процесі планування виставки між американськими реаліями та українськими полягає в плануванні бюджету. Коли американський музей спочатку планує виставку і по завершенню планування вже має майже остаточний бюджет, то в українських реаліях зазвичай доводиться пристосовуватись до виділеного бюджету і підлаштовувати його під потреби виставки. Такий підхід не є найкращим і дуже важко зробити все те що заплановано із наданої кількісті коштів, яка сама по собі рідко буває достатньою. Ця тенденція поволі, але змінюється, і можливо вже через декілька років музейне фінансування, культура меценацтва дійде до розуміння принципів функціонування музеїв, які мають вже запланований бюджет. 

Перехід на самофінансування був здійснений музеями Сполучених штатів в кінці 70-их на початку 80-их, коли уряд різко скоротив державне фінансування. Багато музеїв завершили діяльність від недостачі фінансування, але ті, які хотіли вижити і надалі залишитись працювати, винайшли нові "правила музейної гри". Наразі залишається сподіватися на краще і планувати виставки, відштовхуючись від наявних коштів, демонструючи всю свою майстерність та винахідливість. Інколи саме недостача коштів спонукає до несподіваних і дуже креативних підходів.

Також Марк пропонує використовувати систему символів та створення бази даних ресурсів  виставки. Без сумніву це ідеальний варіант, але при нестачі людських ресурсів такий крок буде надто часозатратним і для малих виставок просто не є доцільним. Тому рішення необхідно приймати в залежності від наявної ситуації і наявності людських ресурсів.

Continue reading Перед початком

Куратор

Музейний куратор

Фото А. Коструба

Спробуємо започаткувати традицію опису музейних професій.  І звичайно ми почнемо із найбільш престижної в музейному середовищі посади - куратора. 

Перечислені нижче обов'язки, а також пов'язаня з ними кваліфікація куратора музею може бути використана при організації посадової інструкції в діловодстві музею.

Музейний куратор приймає, зберігає, досліджує, показує та інтерпретує артефакти та колекції з метою інформування, навчання, спонукання публіки. Таким є коротке визначення посади куратора. Посада куратора включає й іншу діяльність, таку як "публік рілейншн", маркетинг, фандрайзинг та навчальні програми. Від кураторів також очікують підготовку бюджетів, організація персоналу та розбудову партнерських стосунків, як зовнішніх так і внутрішніх.

Існує потреба для галерей, музеїв розвивати співпрацю і ділитись колекціями, так само як і ділитись своєю кваліфікацією. Це є дуже суттєвим фактором, щоб куратори створювали інноваційні та креативні виставки, залучаючи цим широку публіку.

Типова діяльність куратора

Діяльність куратора може змінюватись від музею до музею, що переважно залежить від його розмірів. В малому музеї куратор може виконувати роль адміністратора колекції, займатись її вивченням, організацією діяльності пов'язані з колекцією (позики), а також організацією персоналу та адмініструванням колекцій для виставок.  В той самий час куратор великого національного музею може відповідати лише за окрему специфічну колекцію, специфічне дослідження в певній царині музею чи за менеджмент невеликої команди з волонтерами та асистентами. Однак типічною діяльністю для куратора є наступне:

• Відповідає за колекцію музейних артефактів чи робіт мистецтва
• Приймає на облік об'єкти чи колекції, що відповідають зацікавленням музею
• Веде каталог надходжень та збереження всіх записів щодо колекції
• Дослідження походження колекції та написання каталогів
• Організовує відображення колекцій чи окремих об'єктів в спосіб, що робить їх доступними для загальної публіки
• Організовує написання публікацій та статей для веб сайту музею
• Організовує написання статей для внутрішнього та зовнішнього публікування
• Планує, організація, інтерпретація та представлення експозицій та лекцій
• Організація документації та її адміністрування
• Співпраця з іншими відділами музею, залучення яких вимагає проект чи виставка
• Написання підписів до експонатів
• Обговорення позичок та іх подальший менеджмент
• Планування бюджету, його обговорення
• Менеджмент персоналу, рекрутинг, винагорода персоналу та його дисциплінарне стягнення
• Налагодження відносин з іншими музеями, галереями, неприбутковими організаціями, та незалежними професіоналами
• Вишкіл персоналу, підвищення його кваліфікаційних навичок
• Співпраця із зацікавленими особами та клієнтами
• Встановлення комунікації та ділових відносин з волонтерськими групами, місцевими громадами та підприємцями (включаючи школи, локальні групи тощо) так само як із грантодавцями, донорами та спонсорами для організації акцій, публікацій та проектів розвитку музею
• Налагодження відносин із місцевими керуючими органами,  політичними групами для залагодження доброго іміджу музею

Осягнути всі деталі такої складної професії не можливо в одній короткій публікації, але це дає можливість нам загально зрозуміти межі відповідальності та кваліфікації музейного куратора.

Continue reading Куратор