Цей допис присвячується тюльпанам! Не секрет, що всесвітню моду на ці квіти започаткували і досі успішно підтримують голанці. Тому цілком справедливо, що тюльпанам створили два музеї – один в Амстердамі, а інший поблизу міста Lisee
n на території парку Keukenhof. Про нього й мова. Вхід до власне музею безкоштовний, оскільки входить у вартість відвідин парку (14,5 €). Keukenhof - одне з найбільш туристичних і, додам, широко розрекламованих, місць у Нідерландах. Звідси й ціна. І циганити з вас гроші почнуть ще на вході, де запропонують за якихось 4€ кольоровий буклет-гід по парку. Моя вам порада – не беріть. По-перше парк насправді не такий величезний, хай там що говорять самі голанці (пам’ятаймо – все відносно!), а довкола розставлено стенди і вказівники. По-друге, ви однак витринькаєте більше ніж планували, тут для цього є всі умови: сувенірні крамниці розташовано вже при вході й далі біля (або й всередині) кожної оранжереї на вашому шляху. Вам пропонуватимуть скляні вітражі, краватки і фартушки, дерев’яні черевики і цілу купу листівок та календарів з зображеннями тюльпанів, авторську і не дуже кераміку, пластикові і живі квіти і звісно самі бульби та цибулинки. Але надто не мрійте, тут вам не запропонують нічого кращого ніж будь-який голанський садовий центр (не кажучи вже про відверто туристичні ціни). Крім того повсюди візочки з бельгійськими вафлями та морозивом, кав’ярні і ресторани… Встояти дуже важко!
Сам музей посеред в
сього цього юрмиська займає далеко не чільне місце – це будиночок на одну залу, де досить скупо, на трьох стендах, зображено славнозвісну тюльпаноманію та особливості вирощування цих квітів (а позаяк Україна і досі аграрна країна то цим нас не здивуєш). Відеоряд показує будні сучасного господарства з вирощування цибулин. Відео знов таки патріотичне але дещо сухе, однак справляє певне враження, бо квіткова індустрія тут поставлена на значно ширшу ногу ніж вирощування цукрових буряків в Україні. Ще дві вітрини показують колекцію спеціальних вазочок для пророщування цибулин на підвіконні. В країні їх стільки, що жодної цінності вони вже не становлять - за антикварну вазочку ціни починаються з 2,5€ . Я дуже довго дивилась на одну бузкову за 5€ , але.. Виявилось що скляні посудини, які я купила як підсвічники у нашому секонді це і є ті самі вази, котрі тут по 2,5€ . Та вони мені всі три разом стільки не коштували! Це що ж виходить - я мала сувенір з Нідерландів ще задовго до того як сюди вибралась? Одним словом, не купила.
Крім того музей має спеціальні сита, для розподілу цибулин за сортами 
– високоякісні, другосортні і так собі।(фото 2) А от пластиковий муляж, що демонструє будову квітки, мені нагадав уроки біології в школі. Крім того вам запропонують згорнути з паперу пуделко, позначивши ваше ім’я і якісь захопливі відгуки (взагалі передбачається що ви будете у захваті від всього щойно побаченого!) і власноруч висадити манюпуню цибульку। Потім їх пересадять в парники। Я не дуже зрозуміла для чого це робиться, очевидно, у такий спосіб туристи докладаються до марудної справи вирощування розсади для парку – і корисно і відвідувачам атракція.
Значно цікавіша велика мапа на стіні при виході – вам пропонують взяти чималу булавку з пуделка і позначити ваше рідне місто. Мапу я уважно розглянула – Європа нагадувала їжака, далі пустка і самотня позначка там, де Москва. Тож я гордо встромила булавку десь в районі Полісся (врешті, гадаю, при такому масштабі не так принципово, поцілила я в Рівне, Сарни чи Здолбунів). Хотілося б думати, що я перша українка, що відвідує Keukenhof, але десь у натовпі серед парку чула рідну мову. Тому буду лестити собі думкою, що я перша туристка з України, яка спромоглася прочитати і зрозуміти заклик під мапою! Це викликало маленький ажіотаж серед працівників,
які найперше поцікавилася як називається цей простір на мапі між Москвою і Європою, додам, що навіть Київ тут не позначено. Далі мене розпитали як дуже мені тут подобається і я ввічливо сказала, що – нічого, гарно. Бо насправді сезон цвітіння тюльпанів не розпочався і особливо хвалити парк ще якось не було приводу. Чесно скажу, що оскільки я провела в Голандії певний час, то АЖ ТАКОГО враження Keukenhof на мене не справив.
